Фото з відкритих джерел
Велика кількість українських стародруків XVI – XVIII століть, що зберігаються на Афоні, засвідчує тісні контакти афонських монастирів з духовенством та чернецтвом Київської Митрополії, а також з українським козацтвом та козацькою старшиною (зокрема й гетьманами та кошовими отаманами Запорозької Січі), та духовно-культурні впливи Київської Церкви по всьому православному світу, зокрема й у світовому центрі православного чернецтва – на Святій Горі Афон. Це тема окремих подальших досліджень. І це є предмет нашої національної гордості.
Про це на своїй сторінці у Facebook написав Сергій Шумило, кандидат історичних наук, доктор теології, директор Міжнародного інституту афонської спадщини, запрошений науковий співробітник кафедри історії, релігії та теології Ексетерського університету (Великобританія), науковий співробітник Інституту історії України НАН України.
Науковець також повідомив, що, окрім, примірників Острозької Біблії в одній з книгозбірень святої гори Афон зберігаються інші стародруки: «у цій же монастирській книгозбірні, зокрема, зберігаються наступні стародруки, видані в XVI-XVII стт. в Київській Митрополії: Євангеліє (Вільно, 1575); О єдиній істинній вірі (Острог, 1588); Аделцфотес (Львів, 1591); Слова Василія Великого, Острог, 1594 (3 примірники); Маргарит Златоустого, Острог, 1595 (2 примірники); Учительне Євангеліє (Крилос, 1606 – видання сп. Гедеона Балабана); Повчання св. Іоана Златоустого (Острог, 1607); Граматика Смотрицького (Евʼе, 1619); Вертоград душевний (Вільно, 1620) – 2 примірники; Толкованія Златоустого на апостола Павла (Київ, 1623); Авва Дорофей і Лимонар/Цвітник (Київ, 1623); Житіє Варлаама і Йоасафа (Кутейнинський монастир, 1637); Учительне Євангеліє (Київ, 1637); Євангеліє (Вільно, 1644); Требник Петра Могили (Київ, 1646); Лексикон славено-роский Памви Беринди (Кутейнинський монастир, 1653); Діоптра альбо Зерцало духовне (Кутейнинський монастир, 1654, в одному книжковому тілі з «Рай мислений», Іверський монастир, 1659); Отечник Печерський (Київ, 1661); Небо нове з новими звездами (Львів, 1665); Мир Богу з человеком (Київ, 1669); Житіє св. Іоана Рильського (Київ, 1671) та інші. Також тут велика кількість (понад 60 примірників) українських стародруків XVIII ст.
В іншому афонському монастирі мені вдалося виявити такі стародруки XVII ст., видані в Київській Митрополії: «Лекарство на умисел» (Острог, 1607); «Діоптра альбо Зерцало» Віталія Дубенского (Вільно, 1612); «Іоана Златоуста» (Львів, 1614); «Вертоград душевный» інока Фікари Святогорця (Вільно, 1620); «Бесіди» Іоана Златоуста (Київ, 1623 та 1624); «Лексикон» Памви Беринди (Київ, 1627); «Тріодіон» (Київ, 1627 та 1632); Авви Дорофея (Київ, 1628); Номоканон (Київ, 1629); Акафистник (Київ, 1629 та 1677); Октоїх (Львів, 1630); Анфологіон (Львів, 1632); Часослов (Львів, 1642); Євангеліе (Львів, 1644); Требник Петра Могили (Київ, 1646); Акафистник (Львів, 1660); Патерик Печерський (Київ, 1661); «Меч духовний» Лазаря Барановича (Київ, 1666); Іннокентія Гизеля (Київ, 1669); Проповіді Антонія Радивіловського (Київ, 1676 та 1688); Анфологіон (Чернігів, 1678); Книга житія святих Димирія Туптала (Київ, 1689 та 1700); Апостол (Київ, 1695) та інші.
Це ще далеко не повний перелік… Особливо багато видань друкарні Києво-Печерської Лаври XVIII ст. Все це безцінні скарби української духовно-культурної спадщини, які зберігаються в закритих книгозбірнях афонських монастирів».
Як вже повідомляла Україна Православна, на Святій Горі Афон триває зведення монашої української келії. Це непересічна подія і для української духовної традиції, і для паломництва вірян та духовенства України, і для міжнародного зміцнення Православної Церкви України, і для розвінчання фейків російської пропаганди про начебто невизнання ПЦУ (бо монаша республіка Афон по силі духовного авторитету – вищі щаблі).
Також, триває збір коштів на відновлення української чернечої обителі на Афоні, яку було передано Православній Церкві України за рішенням Собору старців святого монастиря Пантократор у 2022 році. Планується, що туди возитимуть ветеранів українських Збройних сил.
