Фото: архієпископ ПЦУ Павло (Юристий)
На Святій Горі Афон триває зведення монашої української келії. Це непересічна подія і для української духовної традиції, і для паломництва вірян та духовенства України, і для міжнародного зміцнення Православної Церкви України, і для розвінчання фейків російської пропаганди про начебто невизнання ПЦУ (бо монаша республіка Афон по силі духовного авторитету – вищі щаблі). Ми відповідаємо на найбільш часті запитання, які стосуються української келії на Афоні.
ЩО ТАКЕ «УКРАЇНСЬКА КЕЛІЯ», ЧИМ ВОНА ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД МОНАСТИРЯ?
На Афоні є 20 діючих спільножительних монастирів, які мають статус ставропігії Вселенського Патріарха. Кожен монастир має свій статут. Крім монастирів на Святій Горі є ще 12 скитів, а також келії, кафісми, ісихастирії. Відмінністю від монастирів усіх інших поселень є відсутність у них прав на участь в органах самоврядування та на земельну власність. Створення нових монастирів на Афоні заборонено. Але келії, які відносяться до монастиря, це фактично невеликий скит.
ХТО ПРИЙНЯВ РІШЕННЯ ПРО ДОЗВІЛ БУДУВАТИ УКРАЇНСЬКУ ОБІТЕЛЬ?
Давню келійну Обитель Святих Архангелів (Фалакру) було передано українському ієромонаху Паїсію (Кролю) для проживання та відбудови за рішенням Собору старців Святого Монастиря Пантократор.
Обитель Святих Архангелів (Фалакру) заснував у Х столітті чернець Никифор (Фалакро), в ті часи вона мала офіційну назву Безтілесних Сил (Ангелів). Про це відомо зі святогірського акту від 991 року, на якому стоїть підпис ченця Никифора – він був першим її ігуменом. Ця обитель за часом заснування є історичною ровесницею Руси-України. Нинішній стан Келії в руїнах ніби символізує Україну, яку понівечили російські загарбники. Але так само, як, без сумніву, відбудується після нашої великої Перемоги вся Україна, так тепер відроджується та відбудовується і давня Келія – український духовний осередок на Святій Горі.
ХТО ТАМ ЖИТИМЕ І ЯК ВИГЛЯДАТИМЕ КЕЛІЯ?
Келія виглядатиме, як невеличкий скит (тут нема чогось принципово нового). В скиту буде чотири келії, храм, кухня, трапезна, підсобка. Отець Микита, чернець монастиря Пантократор (а всі келії, чи то маленькі скити Афону відносяться до монастиря), каже, що про цю келію просило багато людей, але Бог її зберіг для Православної Церкви, і їхній старець каже, що про це домовився архістратиг Михаїл, який є захисником Києва. «Нема нічого випадкового, – каже о. Микита, – Бог її зберіг, щоб вона прославила таким чином Україну».
Планується, що в ньому будуть подвизатися й ченці з України. Відбудова обителі завершиться, коли вдасться зібрати відповідні кошти і здійснити реконструкцію.
Будь-яке будівництво на Афоні – це непроста справа, оскільки матеріали та устаткування потрібно доставляти на півострів з Греції. Зараз, через першочергові виклики пов’язані з повномасштабною російською агресією, процес відбудови келії йде повільніше, але відновлювальні роботи тривають. Бажаючі посприяти у відновленні обителі можуть долучитися за посиланням.
ВІДКОЛИ НА АФОНІ ПРИСУТНІ УКРАЇНЦІ?
Це залежить від того, як рахувати. На Афоні першою давньоруською обителлю був монастир на честь Успіння Богородиці «Ксилургу» (Древоділ). Він був заснований за ктиторської підтримки київських князів св. Володимира Хрестителя та св. Ярослава Мудрого.
Тут же, згідно з монастирським переказом, що зберігся, проходив початкове духовне становлення преподобний Антоній Печерський, який згодом заснував Києво-Печерський монастир. На Афоні українські його дослідники знайшли старовинний рукопис XVII – XVIII століть із записами українських гетьманів та козацької старшини, які жертвували на афонські монастирі. Цей рукопис відкриває досі невідомі сторінки тісних зв’язків українських гетьманів та козацької старшини з Афоном. Зокрема, тут записані знатні козацькі роди Івана Самойловича, Івана Мазепи, Данила Апостола, Івана Скоропадського, Леонтія та Павла Полуботків, Василя Борковського, Якова Лізогуба, Семена Палія, Івана Обідовського, Василя Кочубея, Івана Іскри, Михайла Гамалія Галагана та багатьох інших.
Серед церковних діячів, згаданих у літописі, увагу привертають імена архієпископа Феодосія Чернігівського, митрополита Стефана Яворського, інших архієреїв, а також ігуменів монастирів Києво-Печерського, Михайлівського Золотоверхого, Пустинно-Микільського, Межигірського, Видубицького, Чернігово-Єлецького, Мгарського та інших православних монастирів.
ЧИ БУВАЛИ АФОНСЬКІ МОНАХИ В УКРАЇНІ В НАШ ЧАС?
Так. Наші зв’язки з Афоном дуже глибокі навіть в останні роки. Текст Томосу на пергаменті писав, наприклад, ієромонах Лука, насельник монастиря Ксенофонт. У серпні 2021 року отець Лука відвідав Київ і взяв участь в урочистостях з нагоди візиту в Україну Вселенського Патріарха Варфоломія та зустрівся із предстоятелем ПЦУ. Деякі монахи бували в Україні з лекціями для вірян і до надання Томосу. Наші віряни та духовенство їздили на Святу Гору, за п’ять років було з десяток делегацій. Обитель Святих Архангелів цього місяця відвідувала делегація ПЦУ на чолі з архієпископом Хмельницьким і Шепетівським Павлом. Практично у всіх монастирях монахи приймають наше духовенство дуже тепло.
Я. Міщенко
Фото: архієпископ ПЦУ Павло (Юристий)
