Фото: скриншот з інтерв’ю
Громада села Новокостянтинів однією з останніх у Летичівському окрузі, що нещодавно перейшла з московського патріархату в Україні до Православної Церкви України. Загалом на Хмельниччині кількість громад ПЦУ від початку повномасштабного вторгнення зросла майже вдвічі – з 403 до 728. Натомість релігійних об’єднань МПвУ станом на грудень 2025 року в області було 608, їх кількість зменшилась на 325. Рішення про перехід ухвалюють релігійні громади, якщо за це голосує не менше двох третин їхніх членів.
Про це «Суспільному» розповіла виконувачка обов’язків директора департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Людмила Черевченко.
82-річна прихожанка Ганна Роїк із села Новокостянтинівка пояснила, що православна релігійна громада її рідного села здійснила перехід від МПвУ до ПЦУ: «Я сама українка, і ми живемо в Україні. Дуже прикро, що люди вагаються та не хочуть мати свою українську церкву. І я рада, що наша церква – українська».
Свято-Успенський храм у Новокостянтинові, грудень 2025 року, Хмельниччина. «Суспільне Хмельницький»
Перехід стався 25 січня 2025 року – саме тоді релігійна громада села Новокостянтинів офіційно отримала статус Православної Церкви України, каже протоієрей, благочинний ПЦУ Хмельницької єпархії Летичівського округу Андрій Смакула.
«В нашому благочинні, в нашому окрузі – це одне із останніх сіл, яке виявило бажання перейти до ПЦУ. Залишилися ще декілька сіл в Летичівському окрузі, які все ж таки готуються до цього рішення. Ми їх не підганяємо, але й розуміємо, що це рішення не має бути поспішним, щоб не посварилися між собою люди, усі рідні і близькі. Бо попри те, що ми маємо велику дискусію, розподіл між УПЦ московського патріархату та Православною Церквою України, ми все ж таки близькі по вірі і канонам, які є одні і ті ж. Просто їхня юрисдикція дискримінувала», – розповів отець Андрій Смакула.
Намальована ікона на стіні у храмі, грудень 2025 року, Хмельниччина. «Суспільне Хмельницький»
Про те, як відбувалися збори релігійної громади щодо переходу, пригадав прихожанин місцевого храму Франц Попіль: «Прийшли, там було захаращено, не прибрано. Але ми своїми силами прибрали, викосили все навколо храму та навели лад».
Кількість релігійних організацій на Хмельниччині, які фактично визнали Томос, від початку повномасштабного вторгнення стало майже вдвічі більше. Томос свідчить про те, що в Україні є помісна автокефальна Православна Церква, розповіла виконувачка обов’язків директора департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Людмила Черевченко.
«Було 403 церкви, на сьогоднішній день їх стало 728. Тобто на 325 громад збільшилася громада ПЦУ в Хмельницькій області, які перейшли від УПЦ (московський патріархат в Україні – ред.). Тобто, від УПЦ (московський патріархат в Україні – ред.) вийшли теж 325 громад», – зазначила Людмила Черевченко.
Свято-Успенський храм зсередини, грудень 2025 року, Хмельниччина. «Суспільне Хмельницький»
Щодо кількості релігійних об’єднань московського патріархату в Україні у Хмельницькій області, то їх було 933. На сьогоднішній день їх 608, пояснила Людмила Черевченко.
Речник Хмельницької єпархії Православної Церкви України отець Захарій Залізний розповів, що впродовж повномасштабного вторгнення православні релігійні громади в області стали активніше приєднуватися до ПЦУ.
«Проте є значна кількість громад, які все таки вирішують залишатися з УПЦ, яку вважають московським патріархатом. Є різні чинники. А ми маємо можливість бути об’єднаними навколо Київського престолу. І так само Хмельницька єпархія постійно заявляє, що двері нашої Церкви відкриті для всіх», – пояснив Захарій Залізний.
Костел Святої Анни у Новокостянтинові, грудень 2025 року, Хмельниччина. «Суспільне Хмельницький»
Зараз у Новокостянтинівську місцеву православну церкву, з часу переходу до ПЦУ, на богослужіння українською мовою тричі на місяць приходить від 40 до 50 людей, розповів настоятель місцевого Свято-Успенського храму протоієрей Михайло Ільницький.
«Перехід відбувався, наскільки мені відомо. 204 підписи було за українську Церкву і декілька підписів – проти. Тому, можна сказати, майже одноголосно все село вирішило стати на дорогу української течії. Територіальна громада є організатором релігійної, будь-якої конфесійної приналежності», – пояснив отець Михайло Ільницький.
Рішення про приналежність приймається релігійною громадою, якщо за нього проголосувала більшість, не менш як дві третини членів, розповів протоієрей ПЦУ Андрій Смакула.
Інфографіка релігійних об’єднань в підпорядкуванні ПЦУ і МПвУ на Хмельниччині. «Суспільне Хмельницький»
