Фото: pomisna.info
У Софії Київській освятили серію новітніх українських ікон. Богородиця на них постає на тлі Бахмута, Ізюма, Бучі, Харкова та вод Каховського водосховища.
У Софії Київській Предстоятель Православної Церкви України Блаженнійший Митрополит Епіфаній освятив 12 ікон, створених під час війни. Образи, написані народним художником України Володимиром Козюком, стали основою міжнародного духовно-мистецького проєкту «12 духовних святинь України».
Презентація та освячення нового циклу стали продовженням проєкту «Молитва за Україну». Це сучасні й надзвичайно пронизливі образи, кожен із яких говорить про наш час. Вони ніби запрошують світ до молитви за Україну й водночас розповідають про її страждання.
Деякі з ікон уже розпочали свою духовну місію за кордоном. Один із раніше створених образів – «Молитва за Україну» – нині перебуває у Його Всесвятості Вселенського Патріарха Варфоломія у Стамбулі. «Богородиця Ізюмська» вирушила до Австралії та Нової Зеландії. Ще один образ було подаровано архієпископу в Кенії.
На іконах Пресвята Богородиця з Богонемовлям зображена на тлі зруйнованих і понівечених війною українських міст і знакових споруд – Бахмута, Ізюма, Бучі, Харкова. На одному з образів – води Каховського водосховища після руйнування дамби.
Вісім із дванадцяти представлених образів належать до одного з найніжніших іконографічних типів Богородиці – Замилування (Елеуса), де Спаситель пригортається щокою до Пречистої Матері.
На одному з таких образів Богородиця тримає в руках дитячий сандалик. Художник присвячує цю ікону молитві за українських дітей, викрадених під час війни.
На трьох іконах в одязі Богонемовляти та Пресвятої Діви з’являються елементи української вишивки. Один із таких образів уже перебуває у храмі української громади в Канаді, інший вирушає до США. А на іконі Богородиці Одигітрії – Провідниці – Пресвята Діва зображена в українських коралях.
У нижній частині образу «Київська Богородиця» зображено Архістратига Михаїла – небесного покровителя Києва.
Серед дванадцяти образів є ікони, присвячені молитві за полонених, за біженців, за мир. Є й образ із простим і водночас всеохопним проханням: «Боже, збережи Україну».
Кожна з цих ікон не лише мистецький твір. Перед кожною хочеться зупинитися і молитися.
Після освячення відбулися короткі виступи учасників презентації.
Блаженнійший Митрополит Епіфаній подякував художнику та наголосив, що ці ікони покликані не лише представляти світові сучасне українське сакральне мистецтво, а й свідчити міжнародній спільноті про події в Україні та боротьбу українців за свободу.
«Ці священні образи були написані з молитвою до Пресвятої Богородиці у непростий час війни, адже українці здавна звертаються до Неї у час випробувань. У віковічному протистоянні добра і зла добро зрештою завжди перемагає, тому правда, яку захищає Україна, обов’язково переможе», – сказав Предстоятель ПЦУ.
Він також закликав кожного українця молитися й сумлінно працювати на своєму місці, утверджуючи через любов до Богом даної Батьківщини «український світ» та відкидаючи згубну й ворожу ідеологію «русского міра».
Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський звернув увагу на ще один вимір цих образів – історичний. За іконами, сказав він, нерідко вивчають історію цілих країн. І, можливо, через тисячу років у Софії Київській біля однієї з цих ікон стоятиме наш нащадок і згадуватиме цей час – нашу молитву, нашу боротьбу і нашу перемогу.
Генеральна директорка Національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська згадала перші дні повномасштабної війни, коли до собору приходили люди й духовенство, щоб разом молитися.
Новий цикл продовжує шлях проєкту «Молитва за Україну», який раніше був представлений у Києво-Печерській лаврі, Верховній Раді України, Музеї волинської ікони, Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла у Львові та в багатьох інших містах України.
Проєкт також побував у Празі, Римі та Ватикані, де ікони стали частиною молитви за Україну. Навколо молитви за Україну він об’єднав духовенство, дипломатів і представників десятків держав світу.
Тепер нові українські ікони вирушають у різні країни та на різні континенти. І разом із ними у світ вирушає українська молитва – про наших дітей і полонених, про тих, хто втратив дім, про мир, про перемогу добра і про збереження України.
