Фото з відкритих джерел
Матеріал «Politico»
«Оскільки патріарх московський Кирил стає все більш радикальним, православні священники та їхні громади в Молдові та Естонії починають розривати зв’язки зі своїм російським керівництвом», – Тііна Кауквере – відзначена нагородами естонська журналістка, яка зараз проживає в Молдові.
За годину їзди від столиці Молдови, в селі Бозейні, православний священник Тюдор Роман запалив три свічки біля вівтаря маленької сільської церкви. «Я молюся про прощення за гріхи патріарха Кирила», – сказав він.
Для багатьох молдавських священників стало зрозуміло, що глава російської православної церкви патріарх Московський Кирил – загальний лідер православної церкви Молдови – відійшов на шлях зла.
У Росії релігія використовувалася як інструмент виправдання війни в Україні. І оскільки церква переконує багатьох, що вони є частиною Божого плану, і, таким чином, не повинні боятися бути вбитими під час боротьби за «русскій мір», ціною якого були десятки тисяч українських та російських життів.
«Ти не повинен вбивати. Православна Церква не може потурати вбивству», – стверджував отець Роман.
Але Кирил стає все більш екстремальним з початку війни. У нещодавній заяві, як зазначено в офіційному документі центральної церкви, він заявив, що Росія веде «Священну війну» в Україні, і що українська територія повинна бути анексована Росією.
В цей час позиція церкви полягає в тому, що «спеціальна військова операція» в Україні – це священна війна за захист російського світу від злого Заходу. «Росія є творцем, опорою і захисником русского міра», – зазначається в документі, прийнятому наприкінці березня.
Але російські православні церкви знаходяться не тільки в Росії – вони існують у всьому світі. І, так само як і в Молдові, церква в Естонії знаходиться в моральних потрясіннях – і там документ про «Священну війну» стає останньою краплею.
Попри те, що сьогодні це одна з найменш релігійних країн у світі, православ’я залишається найбільшою деномінацією Естонії через значне російське населення країни, що становить близько 16% країни. Членство в російській церкві мають понад 100 000 осіб, тоді як собор на честь Олександра Невського – головна культова будівля – розташована через дорогу від естонського парламенту в центрі Таллінна.
«Однак влада зараз ставить під сумнів, чи є церква (московського патріархату – ред.) в Естонії прийнятною. Найвищий духовний лідер їхньої церкви оголосив священну війну проти Заходу, включаючи Естонію. Це рівносильно підбурюванню до тероризму – якби подібні дії вжив ісламський священнослужитель, ми б це терпіли? Звичайно, ні», – сказав міністр внутрішніх справ Естонії Лаурі Лянемець.
І він сумнівається, що Кирил відступить від своєї позиції. «Навпаки, вони з часом стають все більш агресивними, оскільки російський народ мобілізується за агресією режиму Путіна, що вимагає виправдання агресії в Україні як такої, що служить «вищій меті», – додав він.
«Так говорить екстремістська група, але не лідер церкви», – погодився Павло Боршевщі, інший православний священник у Молдові.
Зараз в Молдові є майже 1000 російських православних церков, причому понад 90 відсотків молдаван ідентифікують себе як православні християни. «Люди більше не можуть терпіти російську церкву, яка перетворилася на секту», – сказав Боршевщі.
Тож можна запитати, чому митрополія Молдови все ще знаходиться під російським релігійним керівництвом?
«Ми повинні залишатися єдиними, незважаючи ні на що. Це одне з вчень Христа», – сказав Боршевщі. Натомість він сподівається, що митрополит Молдови очолить злиття Молдавської православної церкви (московського патріархату – ред.) з Румунською православною церквою.
Отець Роман, однак, вирішив не чекати. «Коли почалася війна в Україні, ми сказали: «Це все!», – розповів священник. Він згуртував жителів села, щоб перейти з російського релігійного керівництва до Румунського Патріархату – рішення зустріло широку згоду.
З початку повномасштабної війни в Україні понад 60 церков у Молдові зробили той самий перехід. І, за словами священника Романа, набагато більше прагне зміни, але на неї тиснуть. «Наприклад, в Митрополії Молдови оголошують, що ви більше не маєте права проводити служби, або ви більше не є священником регіону», – сказав він.
Офіційно Молдавська православна церква (московського патріархату – ред.) все ще прагне залишатися під російським патріархатом, хоча вона засуджує війну Росії в Україні.
Тим часом Естонська православна церква при московському патріархаті також прагне дистанціюватися від провоєнних заяв Кирила. А на початку цього року служба безпеки країни вважала лідера своєї православної церкви, Митрополита Євгена Решетнікова, загрозою безпеці Естонії, в результаті чого його віза на проживання не була продовжена.
Таким чином, міністр внутрішніх справ Естонії Лаурі Лянемець вважає, що церква більше не може залишатись під керівництвом Кирила, і тепер держава планує вжити юридичних заходів для внесення змін.
Для цього він окреслює два варіанти: або православні церкви в Естонії відокремлюються від Московського патріархату – як це роблять церкви в Молдові – або держава втручається з міркувань безпеки й припиняє діяльність Естонської православної церкви московського патріархату як організації.
Наприклад, у сусідній з Естонією країні Латвії місцевий парламент минулого року схвалив законодавчу поправку, оголосивши Латвійську православну церкву незалежною від влади церков за межами Латвії.
Однак факт залишається фактом, що в релігійній сфері такі рішення не приймаються політиками. Водночас Естонська православна церква хоче перебувати під керівництвом російського патріархату, всупереч своїм провоєнним заявам.
«Ми не несемо відповідальності за слова патріарха», – сказав вікарій естонської церкви єпископ Тарту Даниїл. Він відкидає документ «Священної війни», як неактуальний.
За словами Даниїла, Кирил просто «робить помилку, як це роблять люди». І, на його думку, «зміна церковної підлеглості через кожну помилку не є вирішенням».
Однак є ще один варіант, який слід розглянути.
Спікер парламенту Естонії Лаурі Хусар розглядає як можливе рішення для церков Естонії – увійти під юрисдикцію Вселенського Патріарха.
«Зрештою, це питання буде вирішено, коли Україна виграє цю війну, що спонукає місцеві естонські церкви переглянути свою приналежність», – сказав він.
