Фото: скриншот інтервʼю
Створення Православної Церкви України стало одним із ключових чинників стійкості держави перед російською агресією. Якби Україна підійшла до повномасштабної війни з розділеною, невизнаною та штучно ізольованою від усього православного світу Церквою, це суттєво ослабило б країну як у внутрішньому, так і в зовнішньому вимірах.
Про це в інтерв’ю телеканалу «Прямий» заявив спікер Православної Церкви України митрополит Євстратій (Зоря), відповідаючи на запитання про перебіг Об’єднавчого собору та підсумки розвитку ПЦУ напередодні річниці отримання Томосу про автокефалію.
«Боротьба за українську церковну незалежність тривала практично століття. Бо рух за духовну свободу піднявся тоді, коли піднявся рух за державну свободу – після падіння монархії Романових», – наголосив владика.
За його словами, шлях до автокефалії в новітній історії був складним, однак створення ПЦУ стало виявом Божого Промислу.
«Шлях у новітній час був непростий, але створення ПЦУ було виявом Промислу Божого. Господь, Який знає все, підготував один із провідних бастіонів спротиву російській агресії, в якому ми можемо тримати оборону», – сказав митрополит Євстратій.
Він підкреслив, що у випадку відсутності єдиної помісної Церкви наслідки для держави могли бути значно гіршими.
«Якби Україна підійшла до війни з розділеною, невизнаною, штучно ізольованою від спілкування з усім православним світом Церквою, вона була б значно слабшою – і внутрішньо, і зовнішньо. І це важко відбилося б на здатності єднатися навколо супротивника», – зазначив він.
Згадуючи Об’єднавчий собор, спікер ПЦУ наголосив, що його учасники чітко усвідомлювали історичну відповідальність моменту.
«Під час Собору ключовим було усвідомлення відповідальності, що це історична подія. Момент подібний до 1 грудня 1991 року – референдуму про Незалежність», – сказав владика.
За його словами, попередні десятиліття боротьби за автокефалію неодноразово завершувалися розчаруванням через спроби ворогів розділити та посварити українське церковне середовище. Саме тому рішення про єднання було критично важливим для суспільства.
«Я часто під час Собору повторював учасникам: подумайте про тих, хто чекає на Софійській площі. У нас немає іншого виходу, як вийти до цих людей із рішенням. Якщо ми скажемо, що не змогли домовитися – що буде з Україною?», – згадує митрополит.
Він наголосив, що у стінах собору панувало відчуття особливої відповідальності, а народ Божий був невід’ємною частиною події.
«Так, ви не були делегатами. Але ваші очікування, ваша молитва, ваше звернення до Бога також були частиною соборного дійства», – сказав він.
За словами владики, були моменти, коли процес заходив у глухий кут, але саме молитва давала сили рухатися далі.
«Ніхто не знав на початку, чим закінчиться Собор. І ця відсутність наперед визначеного сценарію показує: це не була декорація. Це було справжнє соборне діяння, коли Церква шукала і знайшла рішення – завдяки Богові та єднанню зусиль держави й суспільства», – підкреслив спікер ПЦУ.
Зараз, стверджує спікер ПЦУ, вже понад 2000 парафій добровільно долучилися до Української Церкви. Зараз ПЦУ за кількістю громад понад 9000 громад, 50% населення найбільшою релігійною спільнотою України. Це повільний, але добровільний рух, але він дає можливість єднатися дійсно тим, хто хоче служити Богу та своєму народу.
Підсумовуючи, митрополит Євстратій зазначив, що справжній масштаб Об’єднавчого собору стане ще очевиднішим із часом.
«Тоді ми ніби стояли біля підніжжя гори, не усвідомлюючи всієї величі події. Через 20, 30, 50 років – після завершення війни та остаточного звільнення від нав’язаного ярма – оцінка цієї події і всіх, хто був до неї причетний, буде ще більш вагомою», – резюмував владика.
