Фото з відкритих джерел
Зміна філософії відносин між державою і релігійними організаціями була у центрі уваги наради, ініційованої Державною службою України з етнополітики та свободи совісті. Про це повідомляє офіційний сайт відомства.
Серед учасників – представники ВРЦіРО, народні депутати, представники міністерств, центральних органів виконавчої влади та апарату ДЕСС.
Нараду відкрив Голова ДЕСС Віктор Єленський. Він нагадав, що Президент України Володимир Зеленський у жовтні 2024 року, презентуючи у Верховній Раді План внутрішньої стійкості, окреслив нову парадигму відносин між державою і Церквою. При збереженні світського характеру держави вона, по суті, готова до партнерських відносин з релігійними організаціями.
Віктор Єленський зазначив, що Закон «Про свободу совісті та релігійні організації», який визначає нинішню модель державно-церковних відносин, був ухвалений ще 23 квітня 1991 року – в іншій країні, за інших соціально-політичних умов і суспільних відносин. «Від того часу Українська держава пройшла великий шлях, а релігійні організації стали важливим чинником суспільного, громадського, культурного і, звичайно, духовного життя країни.
Практично жоден ключовий момент історії нашої Незалежності був позначений активною участю в ньому українських церков. Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій за майже 30 років свого існування перетворилася на унікальний простір не лише міжконфесійної взаємодії, але й державно-церковного співробітництва. Тобто ми вже можемо говорити про реальну модель співробітництва між державою і релігійними організаціями».
Єленський наголосив, що задля обґрунтування нової моделі ДЕСС здійснила і продовжує здійснювати численні консультації з конституціоналістами, релігійними діячами, представниками міністерств і відомств, науковцями. Він зауважив, що 19 європейських країн мають конституційний режим відокремлення церкви і держави, але практично в жодній з них таке відокремлення не означає антагонізму, коли держава і Церква не мають нічого спільного і не можуть конструктивно співпрацювати.
Голова ДЕСС окреслив бачення конкретних кроків, спрямованих на побудову партнерської моделі між державою і Церквою. Принциповою відправною точкою у цьому процесі могла б стати Заява Верховної Ради України про остаточний перехід до моделі державно-церковного партнерства за збереження світського характеру держави, невтручання у внутрішні справи Церкви та унеможливлення інструменталізації і зловживання релігією на шкоду українському суспільству. Разом із цією Заявою мають бути підготовлені зміни до Закону «Про свободу совісті та релігійні організації», які б забезпечили поглиблення взаємодії держави і Церкви у соціальній, гуманітарній, природо- та пам’яткоохоронній сферах, у військовому та в’язничному капеланстві, в освіті й культурі.
Цю пропозицію підтримав народний депутат Ростислав Тістик, зазначивши, що важливо подати підготовлені пропозиції у парламент для їхнього подальшого обговорення.
Представник УГКЦ, протоієрей Олекса Петрів, звернув увагу на юридичну прогалину між Конституцією та Законом «Про свободу совісті та релігійні організації» й нагадав про розроблену ще на початку 2000-х років Концепцію державно-конфесійних відносин, яка могла б лягти в основу окремого закону про засади державної політики у цій сфері.
Митрополит ПЦУ Євстратій Зоря підтримав ідею ухвалення парламентської Заяви, яка б чітко зафіксувала зміну моделі взаємин між державою та Церквою, із подальшим внесенням змін до законодавства.
Представник МОЗ Сергій Убогов навів приклад позитивної співпраці в галузі медичного капеланства. Він також підтримав важливість закріплення змін у законодавстві для правильного розуміння принципу відокремлення Церкви і держави.
Учасники наради дійшли згоди про доцільність міжвідомчої роботи над відповідними змінами до Закону «Про свободу совісті та релігійні організації» із залученням до цієї роботи народних депутатів України, представників ВРЦіРО, інших міжконфесійних об’єднань, окремих церков, а також усіх зацікавлених осіб. Вони також погодилися щодо необхідності підготовки проєкту Заяви, яка могла б бути запропонована народним депутатам України для обговорення.
