Фото з відкритих джерел
Матеріал «ERR»
На думку міністра внутрішніх справ Ігоря Таро, опубліковане в понеділок рішення Державного суду, згідно з яким поправки до Закону про церкви та парафії не суперечать Конституції, означає, що Естонська православна християнська церква (ЕПХЦ) повинна припинити відносини підпорядкування з Московським патріархатом, що перебуває в Росії, та патріархом Кирилом. При цьому, як підкреслив міністр, поправки до закону зберігають свободу віросповідання в Естонії.
«Міністерство внутрішніх справ знову підтверджує, що мета поправок до Закону про церкви та парафії, які набирають чинності, – захистити свободу віросповідання в Естонії», – заявив Ігор Таро в прес-релізі. – Це означає, що релігійні об’єднання, які діють в Естонії, не повинні мати адміністративних або інших відносин підпорядкування із закордонними релігійними інститутами, які виправдовують або підтримують війну, агресію чи тероризм і становлять загрозу безпеці Естонії».
За словами міністра внутрішніх справ, запровадження такого обмеження було викликане виключно керівництвом Росії, яке розпочало кровопролитну агресивну війну проти України та використовує Православну церкву московського патріархату як свого союзника для виправдання та підтримки агресії й війни.
«Саме тому ми дотримуємося думки, що ЕПХЦ (раніше називалася Естонська православна церква Московського патріархату, ЕПЦ МП – ред.) повинна припинити відносини підпорядкування з Московським патріархатом, що знаходиться в Росії, та патріархом Кирилом», – додав Таро.
Міністр внутрішніх справ також зазначив, що російське керівництво намагається створити образ Естонії як країни, де порушуються права людини та свобода віросповідання, але, як запевнив Таро, ці твердження не відповідають дійсності: «Естонія – правова держава. Поправки до закону не призведуть до заборони православ’я в Естонії. Держава не бажає закривати жодної церковної будівлі чи монастиря».
Таро також висловив вдячність президенту, який ухвалив рішення направити поправки до Закону про церкви та парафії до Державного суду.
«Тепер, озираючись назад, треба визнати, що президент вчинив правильно, звернувшись із вето до Державного суду, оскільки своїм рішенням пленум Держсуду вніс правову ясність у важливе для багатьох православних віруючих питання – питання їхньої свободи та гідності бути незалежними від церковних лідерів, які виправдовують війну, агресію, насильство, вбивства та страждання», – прокоментував міністр внутрішніх справ.
Перехідний період триває шість місяців
Поправки до Закону про церкви та парафії набудуть чинності після їх опублікування в «Riigi Teataja». Перехідний період з моменту набрання законом чинності становить шість місяців, протягом яких Міністерство внутрішніх справ спілкуватиметься з усіма релігійними об’єднаннями, яких стосуються поправки, і за необхідності запропонує допомогу та підтримку в оновленні статутів.
Таро наголосив, що метою внесених до Рійгікогу поправок до закону є гарантія того, що діючі в Естонії релігійні організації не зможуть бути використані для розпалювання ворожнечі чи насильства. Закон стосується насамперед ЕПХЦ, якій слід було б розірвати зв’язки з Російською православною церквою.
«Якщо ми дійдемо до того, що діяльність будь-якого релігійного об’єднання доведеться припинити через заборонені зв’язки, то це зробить не міністр і не міністерство. Рішення про можливе примусове припинення діяльності релігійного об’єднання ухвалює лише суд», – сказав Таро.
Рінгвее: допоможемо релігійним об’єднанням привести статути у відповідність із законом
Радник відділу у справах релігій та громадянського суспільства Міністерства внутрішніх справ Рінго Рінгвее заявив на прес-конференції, що протягом шести місяців планується провести переговори з усіма релігійними об’єднаннями, які можуть мати зв’язки з державою-агресором.
«Ми будемо проводити бесіди, надавати необхідні поради щодо того, як привести свої статути у відповідність до закону, а далі ініціатива значною мірою належить цим релігійним об’єднанням. Чи будуть прийняті ці рішення і чи будуть внесені зміни до статутів – це ми побачимо. Наша позиція полягає в тому, що всі організації, які існують і діють в Естонії, дотримуються законів Естонії», – заявив Рінгвее.
«Якщо за цей час нічого не відбудеться, то, як сказав міністр, будуть вжиті заходи, пов’язані з пропозиціями про примусове припинення діяльності», – додав він.
Рінгвее підкреслив, що, оскільки у зв’язку з рішенням Державного суду, ймовірно, почнуться різні інформаційні операції, він хоче заздалегідь підтвердити, що можливі розмови про закриття церков і релігійних організацій не відповідають дійсності.
«Це безумовно не відповідає дійсності, це просто неможливо і на підставі закону. Однак можливі такі повідомлення, які будуть використовуватися в пропаганді. Дії, які ми вживаємо, мають практичний і допоміжний характер, і ми всі сподіваємося на те, що справи будуть приведені до ладу, статути будуть виправлені, а зв’язки з ворожими іноземними силами будуть розірвані», – сказав Рінгвее.
У рішенні, опублікованому в понеділок, Державний суд зазначив, що у випадку з оскаржуваним законом, з одного боку, на кону стоїть серйозне утискання свободи віросповідання та об’єднання, оскільки це може призвести до примусового припинення діяльності релігійного об’єднання, що торкнеться всіх його членів. З іншого боку, на кону стоять державна безпека та конституційний порядок, які в загальному випадку є більш вагомим благом.
Оскільки, згідно з преамбулою Конституції, першочерговим завданням держави є захист внутрішнього та зовнішнього миру, держава зобов’язана вживати заходів щодо запобігання ворожій діяльності з метою впливу.
На думку Держсуду, закон не дозволяє довільно примусово припиняти діяльність релігійних об’єднань, і його можна тлумачити та застосовувати відповідно до Конституції, переконавшись у тому, що діяльність організації становить загрозу безпеці, конституційному або громадському порядку Естонської держави.
Ця загроза має виявлятися у діяльності релігійного об’єднання, розташованого в іноземній державі, та бути реальною, а не абстрактною. Загроза може полягати, наприклад, у підбурюванні, підтримці або фінансуванні діяльності, спрямованої проти Естонії.
9 квітня 2025 року Рійгікогу прийняв поправки до Закону про церкви та парафії, який президент своїм рішенням від 24 квітня 2025 року відмовився проголосити.
18 червня 2025 року Рійгікогу прийняв закон у зміненому вигляді повторно, але й цей варіант президент своїм рішенням від 3 липня 2025 року знову відмовився проголосити та запропонував Рійгікогу обговорити закон ще раз і привести його у відповідність до Конституції.
Рійгікогу прийняв поправки до Закону про церкви та парафії 17 вересня 2025 року в незмінному вигляді. Після цього 3 жовтня 2025 року президент подав до Державного суду клопотання про визнання закону таким, що суперечить Конституції.
