Фото з відкритих джерел
Держава оприлюднила рішення, що є ознаки афілійованості Київської митрополії Української православної церкви з РПЦ. Перші коментарі експертів.
Виявлено ознаки афілійованості Київської митрополії Української православної церкви з Російською православною церквою, діяльність якої в Україні заборонено.
Трохи більше місяця знадобилося державі, щоб провести дослідження на предмет встановлення ознак афілійованості або їх відсутності Київської митрополії МПвУ із забороненою в Україні релігійною організацією, чий центр перебуває в країні агресорці.
Нагадаємо, що встановлення таких зв’язків, це етап виконання прийнятого минулого року закону, який медіа усталено називає законом про заборону релігійних установ, пов’язаних із РФ, предстоятель Української Церкви порівняв його із законом про забороною рабства.
В середині травня Кабінет міністрів затвердив офіційний порядок, за яким перевірятимуть, чи не ведуть релігійні організації в Україні пропаганду ідеології «русского міра». Необхідний підзаконний акт, бо реалізація такого складного та необхідного закону вимагає додаткових актів. Зрештою, цей шлях досліджуватимуть країни ЄС, які самі хотіли б позбутися резидентури, яка переховується в храмах РПЦ. Цей порядок ми детально прописали ось тут.
І ось вчора на сайті Держслужби етнополітики та свободи совісті з’явилося повідомлення із назвою.
Попри вечірній непопулярний час ФБ вибухнув. І емоціями і грунтовними поясненням, і чіткими інтерпретаціями, які ми короткою викладаємо тут.
ВСТАНОВЛЕННЯ АФІЛІЙОВАНОСТІ ЯК ПРОТИДІЯ СПЕЦІАЛЬНИЙ ЦЕРКОВНІЙ ОПЕРАЦІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ
«В юридичний спосіб констатовано очевидний факт: МП – це МП. Боротьба за звільнення від кремлівського ярма триває, – написав спікер ПЦУ митрополит Євстратій, – Держава офіційно визнає, що МП в Україні –це МП.
Дружні митрополиту Онуфрію ієрархи з інших Помісних Церков визнають, що Онуфрій очолює частину МП в Україні.
Всі російські діячі дружно прагнуть захистити «Російську Церкву на Україні» від «гонінь».
Дві третини, якщо не три чверті єпископату МП в Україні продовжують поминати моспатріарха Гундяєва, як свого «вєлікаґо ґаспадіна і атца», а решта просто тихцем залишаються в його підлеглості.
На публіку очільники МПвУ заявляють про «собор у Феофанії» та «незалежність від Москви». Але поміж «своїх» запевняють, що «твердо стоять в канонічній істині та не пішли розкол» дорівнює не відмовилися від МП.
В храмах висять ікони-символи імперського москвославія. Служби церковнословʼянською мовою в московському прочитанні. Пісні про «матушку-Русь», яка «просипаєцца».
Цей ряд можна продовжувати десятками інших доказів…
Так виглядає спеціальна церковна операція, яку Кремль запустив у дію проти України задовго до військової».
ДВІ ЮРИДИЧНО ДОВЕДЕНІ ОЗНАКИ АФІЛІЙОВАНОСТІ
Ось я пояснив ситуацію доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії у «Острозької академії» Андрій Смирнов:
– Дослідницька група вбачає ознаки входження КМ УПЦ в РПЦ у тому, що: статус «незалежності і самостійності в управлінні», наданий РПЦ УПЦ, не означав повної незалежності УПЦ у тому сенсі, який надається автокефальним церквам з боку кіріархальної Церкви;
конституюючий елемент Статуту про управління УПЦ — Грамота — встановлює входження УПЦ до Вселенського православ’я «через Російську Православну Церкву» (у випадках, коли РПЦ надавала своїм частинам повну незалежність, тобто автокефалію, згадка про таке входження була відсутньою);
керівні органи УПЦ відхилили звернення щодо унезалежнення УПЦ від РПЦ;
Дослідницькою групою не виявлено документів Соборів УПЦ, Соборів Єпископів УПЦ, Священного Синоду УПЦ, які би свідчили про вихід УПЦ зі складу РПЦ.
Науковець нагадує, що релігійна організація визнається афілійованою, в разі якщо в офіційних документах, рішеннях органів управління, у ти статуті цієї релігійної організації, що діє в Україні, є наявні ознаки входження до структури відповідної іноземної релігійної організації, діяльність якої в Україні заборонена. Отже, релігійна організація КМ УПЦ є афілійованою з РПЦ за першою та другою ознаками.
ПРОФЕСОР ЧОРНОМОРЕЦЬ: ЕКСПЕРТИЗА ЗРОБЛЕНА НА ВИЩОМУ РІВНІ
За кілька хвилин через підвідомчого правозахисника Дмитра Вовка відповіла державі.
Суть заперечень: Члени групи не є фахівцями з канонічного/церковного права, дослідницька група складається з державних службовців, і відповідно не є незалежною від позиції голови ДЕСС та інших органів виконавчою влади.
Втім ця реакція викликала реакцію ще одного науковця. (До слова, за нашими спостереженнями, вся наукова спільнота підтримує висновок ДЕСС).
«Дивно, – пише Юрій Чорноморець, – що УПЦ ніяк не можуть навчитися працювати з фактами, а множать все нові інтерпретації, в безлічі яких лише самі заплутуються. Намагання розповісти всім, що важливі не факти, а їх остання інтерпретація Онуфрієм чи важливі наміри – це все постмодерні ігрища, якими підмінили православ’я всі від нібито до ультра ортодоксів до нібито автокефалістів в УПЦ МП.
Визнати фактичний стан УПЦ, визнати факти про статус ПЦУ, про статус Вселенського патріарха, визнати факти про Москву московський патріархат в Україні не хоче, і знову та знову буде лити потоки каламутних маніпуляцій.
Нагадаю, що це ті самі люди, які не знають відповіді на питання «чий Крим?» і вважають нормальним демонстративно виявляти неповагу до полеглих за Україну героїв у цій війні! З моря пустих маніпулятивних слів пора повертатися до фактів».
Після оприлюднення постанови у РПЦ в Україні є час на усунення афілійованості, а потім у випадку відсутності кроків, розпочнуться суди. Майже нема сумніву, що ігноруючи пропозиції держави протягом років, вони підуть на зміни за кілька місяців. Тому сподіваємося, що держава доведе справу до логічного завершення.
І у якості супутньої рефлексії. Під час Томосу автори нашого ресурсу писали, що Україна є якоюсь мірою взірцем прагнення до духовної Незалежності для багатьох країн.
Після його отримання Україна та її Церква стала прикладом стійкості у відстоюванні незалежності, наші кроки по викоріненню кремлівської резидентури запустило аналогічні процеси по всіх країнах ЄС, які жахнулися тому, як використовують РПЦ.
Те, що відбувається в Україні, спроба очищення – відбувається вперше, але подальша реалізація закону це порятунок всього православ’я від впливів Кремля, для якого Церква завжди була лише сервісом.
І ми повинні дати картину для всього континенту, для всіх країн, що православна церква має бути, але кремлівське московслав’я можливо і потрібно усувати, і це можливо у законний та милосердний спосіб.
Сергій Андрієнко, спеціально для «України Православної»
