Фото зі сторінки митрополита ПЦУ Євстратія
Речник Православної Церкви України митрополит Євстратій (Зоря) прокоментував вчорашнє звільнення директора національного заповідника Києво-Печерська Лавра Максима Остапенка.
За концепцією Максима Остапенка Києво-Печерська Лавра виглядала швидше, як площа для проведення заходів та зйомок шоу, де монастир, богослужіння, чернече життя мали бути лише частиною експозиції. Крім того, відбувалося всіляке відкладання і затягування, під різними приводами, звільнення печер Лаври від контролю з боку МП. Бо відкриття доступу до печер і їхніх святинь для української молитви – це момент справжнього і остаточного звільнення Лаври від «русского міра». Вірним і паломникам потрібна можливість молитися біля мощей Преподобних отців.
Про це пише на своєму Фейсбук-акаунті митрополит Євстратій (Зоря).
«Формально МП нібито давно вже не має жодних прав на перебування на території Лаври – але їхні представники там досі живуть і служать. Цілком спокійно потрапляючи на 1) охоронювану 2) закриту територію. Хто з ким домовився про такий стан речей? І на яких умовах?», – запитує владика, зазначаючи, що у одному з храмів Лаври на честь Живоносного джерела, який нібито був так само «закритий», служителі МП не просто проводили свою діяльність (заходячи і виходячи там, де потрапити нібито було неможливо), але навіть вели зі своїх служінь трансляції в прямому ефірі.
«Лише після тривалих, неодноразових і наполегливих прохань нарешті розвʼязати дивну ситуацію – вдалося досягти того, щоби згаданий храм був наданий військовим для їхніх духовних потреб. Бо ситуація дійшла до того, що мало лишалося до висловлення від ПЦУ публічного протесту – і мабуть лише це допомогло її розвʼязати», – пише владика.
На думку архієрея, питання стало частиною більш широкої проблеми, а саме: як концептуально виглядає бачення майбутнього Лаври.
«І з різних концепцій та публічних презентацій (а ще більше з повсякденної практики надання навіть храмових приміщень просто як площ для проведення заходів та зйомок шоу) складалася картина, де монастир, богослужіння, чернече життя мали бути лише частиною експозиції. Де провідна і домінуюча роль Лаври мала бути саме як філософсько-культурного осередку, музейних площ, але не як монастиря», – стверджує речник Церкви.
«І ще одне, як на мене найбільш знакове – це де-факто всіляке відкладання і затягування, під різними приводами, звільнення печер Лаври від контролю з боку МП. Бо відкриття доступу до печер і їхніх святинь для української молитви – це момент справжнього і остаточного звільнення Лаври від русміра. Вірним і паломникам потрібна можливість молитися біля мощей Преподобних отців, – аргументує представник ПЦУ, – нам чудово відомо, яку концепцію спротиву обрано. І як у цій концепції сформувалося своєрідне «світсько-емпешне партнерство». Не маючи можливості прямо і публічно перешкодити звільненню Лаври від русміра, наші опоненти роблять все можливе для того, аби Лавра не могла повноцінно діяти як український монастир. Щоб було якнайменше богослужінь. Щоби печери та мощі святих не були доступні для українських паломників та української молитви».
При цьому, стверджує владика, на всіх нарадах і в усіх доповідних записках лунало, що ПЦУ «не хоче, не бажає, не спроможна».
«Колись ті самі наративи активно просувала попередня очільниця з питань релігій Олена Бондаренко, яку за це Павло Лебідь називав «мудрая женщіна». Її було звільнено, але концептуальний підхід пошуку приводів для всіляких зволікань і затягувань, щоби дати можливість МП якнайдовше лишатися в Лаврі, а ПЦУ якнайменше дозволяти розвивати її саме як український монастир – залишився і діяв», – пояснює речник.
На думку митрополита Євстратія, Лавра має бути монастирем, який разом з музеєм у співпраці зберігають і примножують наш духовний і культурний спадок, але не музеєм, де монастирю і монахам відведена роль експонатів та аніматорів, і де МП нібито нема, але він звідти ніяк не хоче виходити і продовжує тримати багатьох за непомітні, але міцні ниточки…
