Фото: pomisna.info
Митрополит московського патріархату в Києві Онуфрій (саме так його титул офіційно визначає церковний календар Вселенського Патріархату) в день, коли він відзначав 10 років свого керування митрополією РПЦ в Україні, фактично відповів відмовою на оприлюднений двома днями раніше заклик Предстоятеля ПЦУ Митрополита Київського і всієї України Епіфанія розпочати діалог без висунення попередніх умов.
Про це у своєму блозі на Facebook пише священник Ілля Істратов – колишній клірик МПвУ, який визнав Томос і доєднався до Православної Церкви України.
«17-го серпня 2014-го року було інтронізовано митрополита Онуфрія на предстоятеля УПЦ МП. Як до повномасштабного вторгнення росії він був проросійським, так і після 24 лютого 2022 року своєю бездіяльністю не заперечує цього статусу. Показове сидіння у Верховній Раді під час вшанування загиблих захисників України, «катюзі по заслузі», постійні поїздки у росію. Це все і не тільки звісно ж показує митрополита Онуфрія як справжнього патріота України!», – пише отець Ілля і продовжує:
«Повномасштабне вторгнення не дуже змінило його позицію. Звернення 24 лютого, де він називає війну «Каїновим гріхом» – це по суті єдине до чого апелюють усі захисники УПЦ МП. Нагадаю, що назвати цю війну Каїновим гріхом це фактично назвати росіян братами, оскільки Каїн вбив свого рідного брата – Авеля. А це, у свою чергу, підтримка тези путіна про «братскіє народи».
Але тим не менш проблему Православ’я в Україні все одно треба вирішувати. І з огляду на це позавчора Предстоятель Православної Церкви України Блаженніший Митрополит Епіфаній знову звернувся до митрополита Онуфрія із закликом до діалогу.
Чи відповів митрополит Онуфрій? Так! Він це зробив сьогодні під час богослужіння з нагоди річниці інтронізації. Після привітань під час промови він публічно дав зрозуміти свою позицію. І вона, як не дивно, не змінилася жодним чином.
Підбиваючи підсумок десяти років очолення МПвУ він багато чого наговорив. Але коли він почав розповідати про вузькі ворота, що ведуть до життя, коли говорив про страждання як необхідність для спасіння, то все відразу стало зрозуміло.
Він говорив про це не у контексті Євангельського вчення, а у контексті нинішньої церковної ситуації. Тобто нинішні страждання за канонічну єдність з РПZ він і досі сприймає як страждання, котрі призводять до спасіння вічного.
Це чітко дає зрозуміти, що його відповідь полягає у небажанні йти на діалог з ПЦУ. Він і далі готовий страждати за москву і відповідно налаштовує паству і духовенство.
Хоча для багатьох це було цілком очікувано. Якщо позавчора після заклику я був на 95% впевнений, що він не піде на діалог, то сьогодні це вже всі 100%.
Тож сподіваємось, що наступного тижня Верховна Рада міцно візьметься за вирішення питання московського патріархату в Україні. Для нас дуже важливо молитись, щоб нарешті це сталося, адже вже неможливо на третій рік повномасштабної війни і далі терпіти наругу над українським православ’ям», – підсумовує отець Ілля.
За розповідями свідків митрополит Онуфрій не обмежився лише публічним виступом після богослужіння, але також багато говорив на цю ж тему під час спілкування за обідом. Він прямо підтвердив, що не вважає за можливе позитивно реагувати на звернення Митрополита Епіфанія і переговорів вести не буде.
Така його позиція логічно продовжує всі попередні кроки. Однак за останній час низка скоординованих публікацій, зокрема у грецьких медіа, які висвітлюють церковне життя, намагалися створити враження, ніби єдиною перешкодою до діалогу і пошуку єдності Церкви в Україні є позиція ПЦУ і особисто Митрополита Епіфанія, а не позиція Онуфрія та інших керівників МПвУ. Такими публікаціями наполегливо намагаються створити враження, що нібито насправді митрополит Онуфрій хоче і буде вести діалог про відхід від москви, але без участі ПЦУ.
Як доказ такого бажання наводять якість таємничі символічні сигнали, які нібито Онуфрій передав через американського митрополита Тихона. Хоча жодних доказів того, що ці дії та сигнали справді свідчать про бажання Онуфрія вести діалог, немає, адже ніяких документально засвідчених звернень з цього приводу він так і не зробив.
Так чи інакше, але всім добре видно, що Предстоятель ПЦУ простягнув руку і зробив крок назустріч митрополиту Онуфрію. І що проблема відсутності діалогу не в ПЦУ, як наполегливо намагаються доводити зацікавлені особи, а в реальній незмінній негативній позиції митрополита Онуфрія.
