Фото з відкритих джерел
Сестра Васса (Ларіна), літургістка, професорка Київської православної богословської академії в інтерв’ю виданню libertasfidei.org розповіла про причини її заборони та подальший шлях поза РПЦЗ.
Сестру Вассу (Ларіну) – професорку Київської православної богословської академії заборонили через її публічну критику патріарха Кирила, та коли вона назвала його позицію хулоюна Святого Духа.
«Спочатку я отримала кілька листів електронною поштою від першоієрарха на теми, пов’язані з моїми публічними виступами.
Він буквально по хвилинах критикував те, що я сказала в інтерв’ю телеканалу Freedom. Це було ще за цілий рік до моєїостаточної заборони. Інший ієрарх наказав мені перед Великим постом піти до монастиря. Не було вказано – в який саме монастир, де, як. Тобто це було так, ніби тобі сказали, що ти маєш вийти заміж, але не уточнили – за кого, як і чому. І жодних передумов для цього не існувало.
Двадцять сім років я вже не живу в монастирі. Половину життя я перебуваю в монашому стані, і, власне, саме архієрей узяв мене з монастиря для праці в єпархії – він послав мене вчитися, благословляв поїхати до Рима, писати докторську дисертацію. І майже вісім років я викладала у Віденському університеті. Нині я в Київській богословській академії. Проблем із тим, чим я займаюся, не було, коли я роками працювала в Міжсоборній присутності Російської православної церкви. Я не сама вигадала жити у світі – з огляду на всі ці різні покликання мій шлях був із благословення моїх ієрархів. Це виникло саме через тему єресей патріарха Кирила. Коли я говорила з Папою Римським Франциском, я сказала, що висловлювання патріарха є хулоюна Святого Духа.
Я сказала це Папі, а потім, коли з’явилася фотографія цієї зустрічі, я написала, що саме сказала. Тоді мене викликав на розмову архиєрей РПЦ, ми спілкувалися англійською мовою. Розмова тривала майже три години. Він сказав, що Путін – is a great political leader, тобто великий політичний вождь; німецькою це називається «фюрер». Він говорив, що я неправильно розумію патріарха Кирила і що я неправильно зрозуміла його слова. Але я, на відміну від цього архиєрея, говорю російською. Я розумію, що сказав патріарх Кирил, тому що я бачила і текст, і відео його виступу. Йшлося тоді про висловлювання, що всі гріхи будуть змиті з тих, хто виконує свій «обов’язок», свою присягу (йдеться про війну в Україні – ред.)», – поділилися монахиня.
Вона також зауважила, що їй неймовірно важко від того, що сакральні особи, зокрема патріарх Кирил і частина так званого духовенства, підтримують те, що неможливо підтримувати, називають священною і війну, і інше, що жодним чином не може бути пов’язане з Божим одкровеннямта те, що люди, які вдягають на себе священні ризи, вдягають у «священні слова» демонічні й антигуманні дії та наміри.
«Нам не слід обманюватися, навіть коли здається, що вони перемагають або тріумфують, брехнею створюючи собі картину благополуччя й сили, – насправді це не сила. Що може бути безсильнішим за таку організацію чи навіть цілу державу, яка нападає на жінок і дітей, на цивільних. Багато чого, пов’язаного з православ’ям, дискредитується саме через цих людей. Люди чують слово «православ’я», особливо люди поза Церквою, але не тільки, і думають, що це якась ідеологія», – зауважила професорка.
Сестра Васса також пояснила, що це надзвичайно важлива, коли РПЦ маніпулює поняттями послуху, обов’язку, присяги.
«Це дуже серйозні речі, розумієте? І коли людина, наділена церковною духовною владою, маніпулює цим надзвичайно сильним місцем у Святому Письмі, – це, по суті, зґвалтування людської совісті. Якщо людина починає думати, що вона мусить так чинити, бо так велить Бог, – це жахлива маніпуляція. Страшна. Тим більше, що вона походить від церкви. Але наше покликання – говорити тоді, коли всім іншим страшно говорити, бо вимір земного життя – це не все. Ми дивимося вперед, у життя майбутнього віку.
Це страшно, коли людині обіцяють, що всі гріхи будуть змиті й вона не повинна боятися за свою вічну долю. Коли держава і люди поза церквою втратили совість або вже не мають внутрішнього стрижня, здатності розрізняти добро і зло. Коли сама церква – це вже не церква, а я зараз просто не знаходжу іншого слова… – церковноподібна структура, назвімо її так, перестає бути голосом совісті, – тоді куди подітися? Але, повертаючись до вашого першого запитання, – так, вони не можуть заглушити Церкву. Просто Церква може жити, і віра живе. Тому що кожен із нас покликаний бути храмом Святого Духа. Отже, Церква не завжди виявляється у вигляді величних, благолепних храмів. Ні РПЦЗ, ні РПЦ не гарантують існування Церкви. Вона значно більша за всіх нас. Це щось таке, що засноване самим Христом», – резюмувала професорка КПБА.
