Фото з відкритих джерел
Справжня причина агресії, проявленої московським патріархатом проти Вселенського Патріархату та особисто Вселенського Патріарха Варфоломія, криється в духовному нездужанні та еклезіологічному відхиленні.
Коли богословський дискурс деградує, а саме Євангеліє стає інструментом державного примусу та політичної доцільності, тоді, на жаль, залишається лише образа. Цільова атака здійснюється від СЗР – оскільки Вселенський Патріархат не підкоряється силовому канонічному тлумаченню всіх справ, що залишаються незмінними нормами державних органів – і натомість тепер вона (російська влада) зосереджується на людському елементі, на особі Всесвятості Вселенського Патріарха.
Про це заявив єпископ Константинопольської Православної Церкви, митрополит Халкедонський Емануїл у інтерв’ю грецькому виданню «Kathimerini», коментуючи нещодавню атаку Служби зовнішньої розвідки рф на Вселенського Патріарха Варфоломія.
«Справжня причина агресії, проявленої московським патріархатом проти Вселенського Патріархату та особисто Вселенського Патріарха Варфоломія, на жаль, криється в духовному нездужанні та еклезіологічному відхиленні. Можна цілком обґрунтовано шукати пояснень, чому був зроблений такий вибір і чому саме в цей момент, і часто буває так, що атака спрямована проти конкретних осіб» однак, здається, що це, зрештою, природа мирської влади, коли вона відірвана від автентичного церковного етосу.
«Ця спроба позбавити людину її духовного батьківства нерозривно пов’язана, з одного боку, з наміром змоделювати майбутнє, а з іншого – з бажанням представити Предстоятеля Православ’я як простого виконавця іноземних центрів сили, що свідчить про властиву світській владі нездатність осягнути духовну свободу.
Якщо, через логіку абсолютної ідентифікації, московський патріархат залишається пов’язаним із традицією залежності від держави, то свобода, виражена на Фанарі, стає для них скандальною, адже свобода завжди скандалізує тих, хто її не має, і завдає болю, який важко приховати», – зауважив архієрей.
На думку митрополита, сама згадка про службу зовнішньої розвідки росії зрештою стає найвиразнішим «моментом істини» для московського патріархату, адже церковний фасад повністю розвалився. Це небезпечно легітимізує той факт, що синодальні рішення, священні канони та автентичний церковний етос були відкинуті та замінені «службами» та світськими механізмами, демонструючи таким чином абсолютну секуляризацію та повне відчуження церковного мислення.
«Основна проблема, до якої призводить ця ситуація, стосується перетворення Церкви на простий механізм пропаганди. Це справді тривожно з теологічної точки зору, оскільки Церква перестає бути простором Святого Духа, а її теологія повністю витісняється геополітичною доцільністю. Московський патріархат залишається пов’язаним із традицією залежності від держави, то свобода, виражена на Фанарі, стає для них скандальною, адже свобода завжди скандалізує тих, хто її не має, і завдає болю, який важко приховати», – заявив вл. Емануїл.
Коментуючи запитання про те, чи з’явилися нові фактори чи очікуються події, які рф такими заявами намагається випередити, владика відповів: « Жодного нового розвитку подій не було, принаймні, не в журналістському розумінні нової події, і жодної прихованої карти. Проте існує процес ерозії, який невблаганно діє їм на шкоду.
Ми повинні чітко розуміти: Вселенський Патріархат щодо України та канонічного надання автокефалії ніколи не змінить своєї позиції, оскільки це питання вирішене церковно і є незворотним».
