Фото з відкритих джерел
Матеріал «yle»
Православний священник Олександр Занемонець невдовзі після початку повномасштабної війни приїхав із Росії до Фінляндії, щоб служити українським біженцям. Однак його діяльність почала викликати подив.
На початку березня 2022 року до Фінляндії приїхав священник із Москви. Два тижні до цього Росія розпочала повномасштабну війну проти України.
Священника звали Олександр Занемонець. Він стверджував, що володіє українською мовою, а в окремих випадках натякав, що й сам є українцем.
Фінська православна церква найняла його для служіння українським біженцям.
Згодом виявилося, що священник був зовсім не тим, за кого себе видавав: його знання української мови були слабкими, а зв’язки з Росією – набагато тіснішими, ніж вважалося. Церква вирішила припинити з ним співпрацю.
Розвідка висловлювала занепокоєння, що Росія використовує церкву в Європі як інструмент впливу. Діяльність Занемонця у Фінляндській православній церкві викликає низку запитань: хто він, звідки з’явився у Фінляндії і чому його минуле не було перевірене.
В інтерв’ю стверджував, що приїхав прямо з Ізраїлю
Після початку повномасштабного вторгнення Росії православна церква у Фінляндії також захотіла допомогти українцям, які прибули до країни. Бажання допомагати було великим і тому, що більшість українців є православними.
Тож Гельсінська парафія взяла на роботу Олександра Занемонця для роботи з українськими біженцями.
Сам Занемонець у газеті Keskipohjanmaa розповів, що прибув до Фінляндії прямо з Ізраїлю, а не з Москви.
– Коли ми сідали на літак в Ізраїлі у березні 2022 року, була така ж спека, як у Фінляндії влітку, а в Гельсінкі нас зустрів мороз, – розповів Занемонець у виданні.
Однак цей коментар не відповідає дійсності. Занемонець, який народився в Росії, справді провів значну частину дорослого життя в Ізраїлі, але у 2021 році він переїхав до Москви. Про своє життя в Москві він розповідав і на власній сторінці у Facebook.
Робота священника у Фінляндії викликала здивування
Коли Занемонець почав працювати у Фінляндії, стало зрозуміло, що він не володіє українською мовою належним чином.
– Спочатку він давав зрозуміти, що знає українську, але його рівень був не таким хорошим, як очікувалося, – каже єпископ Гамінський Сергій.
Yle поспілкувалося для цього матеріалу з кількома членами та працівниками православної церкви, а також з українцями, які брали участь у житті церкви.
Дехто з них не хоче коментувати справи церкви публічно під своїм ім’ям, посилаючись на своє становище в церковній структурі. Інші ж занепокоєні тим, що Занемонець підтримує російську сторону.
До обов’язків Занемонця входили зустрічі з українцями в різних куточках Фінляндії. Згодом він працював із біженцями також в єпархії Оулу.
Настоятель парафії Північної Фінляндії Марко Пятронен розповідає, що слабке володіння українською мовою з боку Занемонця викликало здивування як у парафіян, так і в біженців.
Дивувало також і публічне ставлення священника до російської агресії.
– У річницю початку війни в лютому 2024 року отець Занемонець під час панахиди у нашому кафедральному соборі виголосив промову російською мовою, і всі відгуки, які ми отримали від українців, були виключно негативними, – повідомив настоятель Пятронен у листі Yle.
За словами однієї з українок, було дивно, що священник під час поминальної служби жодним чином не згадав про російську агресію. Натомість він говорив про братні народи, потребу миру та прощення.
Деяких роздратувало те, що Занемонець молився поспіль і за Росію, і за Україну. Саме так він робить на відео, знятому у православній церкві в Гельсінкі.
Пів року в УПЦ МП
Минуле нового священника також викликало питання.
Занемонця висвятили у священники лише трохи більше ніж за пів року до приїзду до Фінляндії. Це відбулося в Україні, у єпархії, що підпорядковується церкві Московського патріархату.
За словами єпископа Сергія, про це було відомо, але на той момент це не вважалося проблемою.
– У нинішній ситуації, коли війна триває вже кілька років, це могло б бути проблематичнішим або навіть неможливим, – каже він.
В Україні діють як підпорядкована Московському патріархату православна церква, так і незалежна автокефальна Православна церква України, відносини між якими є напруженими.
Главою Московської церкви є патріарх Кирило, який є близьким соратником президента Володимира Путіна.
Патріарх Кирило вже в перші місяці війни під час своїх богослужінь підтримав війну РФ проти України. У березні 2024 року Російська православна церква офіційно заявила, що Росія веде в Україні «священну війну».
Наскільки відомо, Занемонець не виправдовував публічно ані російське вторгнення, ані Путіна.
На початку повномасштабного вторгнення Занемонець у кількох дописах у соцмережах засудив напад Росії.
Занемонець розповідає, що втік з Росії
Yle вдалося зв’язатися із Занемонцем у США, де він зараз працює.
За словами Занемонця, він разом із родиною втік із Росії до Фінляндії після початку війни.
– За пів року до цього я отримав висвячення в Україні, куди Росія тепер вторглася. Це була непроста ситуація, – каже Занемонець.
Він зазначає, що прибув до Фінляндії «технічно кажучи» з Москви, а не з Ізраїлю. Хибну інформацію у газеті Keskipohjanmaa він пояснює мовним бар’єром.
До Фінляндії Занемонця привела «любов до Фінляндії» та запрошення ізраїльських друзів, які мешкали в районі Лаппеенранти. У Фінляндії він зв’язався зі своїми знайомими, серед яких був і єпископ Сергій.
За словами Занемонця, саме єпископ Сергій запросив його працювати з українськими біженцями.
Єпископ Сергій це заперечує. Він також зазначає, що не був добре знайомий із Занемонцем, але зустрічався з ним раніше.
За словами Занемонця, у нього не було жодних проблем із роботою у Фінляндії, або принаймні ніхто про це йому не говорив. Він визнає, що не володіє українською мовою добре, але не вважає це проблемою у роботі з українцями.
До Фінляндії приїхало багато українських біженців зі східних та південних регіонів країни, де російська мова є поширеною.
Призначення священника називають помилкою
Зрештою Гельсінська парафія вирішила припинити співпрацю із Занемонцем.
Його призначення згодом схарактеризували як помилкову оцінку, зроблену поспіхом.
– Можна сказати, що нас обвели навколо пальця. Врешті багато речей виглядало підозріло, – розповів Yle Єлісей Гейккіля, богословський секретар канцелярії архієпископа Фінської православної церкви.
За його словами, володіння українською мовою було обов’язковою вимогою для цієї посади. Втрата довіри була головною причиною, чому трудові відносини із Занемонцем не продовжили.
Supo попереджає про спроби впливу
Спецслужби попереджали, що Росія може використовувати церкву для розвідки або різноманітних гібридних операцій.
Служба безпеки Фінляндії (Supo) не коментує випадок із Занемонцем. Однак, за її словами, Росія справді може використовувати церкву для впливу.
– Відомо, що між російською державою та православною церквою існують тісні зв’язки й спільні цілі. Можливо, що релігійні громади можуть бути використані для державного впливу або розвідки, – йдеться у відповіді Supo на запит Yle.
Служба безпеки України підозрює понад сотню священників Української православної церкви Московського патріархату у співпраці з Росією.
У липні президент України Володимир Зеленський позбавив громадянства України очільника цієї церкви, митрополита Онуфрія.
