Фото з відкритих джерел
Коментарі експертів на нещодавню заяву структури, яка є своєрідною церковною ООН.
Днями на засіданні Центрального комітету Всесвітньої Ради Церков (далі – ВРЦ), яке відбулося в Йоганнесбурзі (ПАР) була прийнята заява.
Центральний Комітет ВРЦ висловив глибоку стурбованість стражданнями українських та російських мирних жителів у контексті вторгнення росії в Україну та засудив ескалацію нападів та кампанію терору росії проти українського народу.Члени ЦК ВРЦ закликали до поваги до свободи релігії чи переконань у всьому регіоні, а також звернулися до генерального секретаря ВРЦ із закликом продовжувати свої зусилля з пошуку шляхів, за допомогою яких, разом з церквами як росії, так і України, можна покращити ситуацію для народу України та регіону. Підсумковий документ також містить прохання генерального секретаря домагатися скликання богословських діалогів щодо війни в Україні.
Як трактують прийнятий документ в Україні?
ВРЦ ПОТУЖНО ГЕНЕРУЄ СТУРБОВАНІСТЬ ТАМ ДЕ ДОЗВОЛЯЮТЬ, І ГУЧНО МОВЧИТЬ ТАМ, ДЕ НЕ ДОЗВОЛЯЮТЬ
Речник Православної Церкви України митрополит Євстратій (він свого часу пояснив, що оскільки за масштабами світове співтовариство іншої структури в релігійній царині не має, Українська дипломатія працює в ООН, а українські Церкви – з ВРЦ – ред.).
«На адресу РПЦ, яка проповідує «священну війну» проти України та благословляє російський державний терор, ЦК ВРЦ не зміг сказати ані слова осуду – не те, що виключити (після вторгнення лунали очікування, що РПЦ виключать з Всесвітньої Ради Церков – ред.) Бо рішення ухвалюють консенсусом, і навіть на узагальнені заяви потрібна згода самої РПЦ. З архівів КДБ відомо, що кожна велика подія у ВРЦ (Генеральна асамблея чи засідання ЦК) ретельно готувалася з боку спецслужб Кремля разом з підлеглою Моспатріархією. Впевнений, що так само було і цього разу, – написав у своїх соцмережах речник ПЦУ, – Тож очевидно, що ціною збереження присутності та впливу РПЦ у Раді стала мовчазна згода на заяви з осудом російської агресії і терору проти мирного населення і цивільної інфраструктури. Але заяви ці зроблені у значно мʼякших виразах, ніж, наприклад, сказано про Ірано-Ізраїльську війну та війну в Газі (ці два питання навіть поставлені технічно в пріоритет, перед українським питанням). Натомість жодного слова осуду позиції самої РПЦ – нема. Відтак явним намаганням догодити кремлівським кураторам стала згадка в документі брехливих заяв російських урядовців про нібито причетність України до аварій з цивільними потягами у Брянський області – поряд з реальними фактами триваючого російського терору».
Владика також відзначає, що питання членства ПЦУ в Раді знову відкладене – бо за три з половиною роки формальна делегація ВРЦ, яка має дослідити, чи вірують в нашій Церкві у Тройцю – так і не змогла доїхати до Києва. А це перешкоджає просунути питання членства.
На думку речника, насправді причина проста – РПЦ і Ко використовують процедурні та кулуарні можливості, щоби не допустити позитивного рішення так довго, як тільки можна.
«Зрештою, ВРЦ довела знову, що схожа на ООН – потужно генерує глибоку стурбованість та занепокоєння там, де це дозволяють. І гучно мовчить там, де не дозволяють», – зауважує митрополит.
РОСІЙСЬКЕ ІПСО ПРАЦЮЄ ВСЕРЕДИНІ ВРЦ, А САМА РАДА ЗАМІШАНА У СПІВУЧАСТІ У ЗЛОЧИНАХ РОСІЇ – К. ГОВОРУН
Ця думка спікера ПЦУ співзвучна із тим, що написав у своїх соцмережах архімандрит Кирило Говорун.
«ВРЦ продовжила радо піддаватися російській пропаганді, де це тільки можливо… ВРЦ хоче сказати, що українська сторона вбиває російських мирних жителів так само, як росіяни вбивають українських мирних жителів. Російське ІПСО без перешкод працює всередині ВРЦ. Де не потрудилися з’ясувати, що мости на Брянщині та Курщині використовувалися для перевезення боєприпасів і припасів для російської армії. Міст у Брянській області, який перебував на реконструкції, обвалився ще до того, як поїзд з мирними жителями врізався в його уламки, що призвело до жертв. Це сталося через недбалість російської влади, яка не зупинила рух і не попередила бригаду поїзда. Проте, ВРЦ, в унісон з російською пропагандою, без застережень покладає всю провину на Україну», – пише отець Кирило.
Він також зауважує, що хоча ВРЦ визнає звірства і геноциди, в тому числі проти вірмен, сирійців (сайфо) і понтійських греків, однак демонструє упередженість, відмовляючись визнавати злочин, за який путін був притягнутий до відповідальності саме Міжнародним кримінальним судом – викрадення українських дітей.
«ВРЦ сама замішана у співучасті в цих злочинах», – зазначив богослов.
Він розповів, що ВРЦ, яка відвідала в травні 2022 року спеціальні табори в Ростовській області, була використана з боку РПЦ, щоб виправдати насильницьке переселення і перевиховання українських дітей. Російська сторона не зреагувала на прохання делегації ВРЦ відвідати табори, які не були включені в російську програму.
Російська сторона передбачувано не задовольнила це прохання. Втім делегація ВРЦ все одно вирішила слідувати тільки російській програмі без відхилень.
«Це не що інше, як співучасть у злочині з боку того, хто свідомо допомагає або заохочує головного злочинця. Я сподіваюся, що ця сторона діяльності ВРЦ буде вивчена Міжнародним кримінальним судом і нещодавно створеним Спеціальним трибуналом з злочину агресії проти України», – пише Кирило Говорун.
