Фото з відкритих джерел
Спротив переходам релігійних громад на Черкащині найбільш сильний тому, що керівник місцевої єпархії МПвУ (йдеться про Феодосія (Снігірьова) – ред.) має на меті повернути українців під керівництво російської православної церкви.
Про це йдеться у інтерв’ю «Укрінформу» митрополита Черкаського і Чигиринського ПЦУ Іоана (Яременко).
«На Черкащині процеси (мається на увазі спротив переходу до Української Церкви – ред.) відбуваються найбільш активно, тому що тут поставили керувати єпархією УПЦ МП людину, яка була професійно підготовлена до отакої самої діяльності – опору українізації православних українців. (Йдеться про Феодосія (Снігірьова) фігуранта кримінальної справи, якому вручено дві підозри СБУ за порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, релігійної належності та за розпалюванні міжрелігійної ворожнечі та запереченні збройної агресії рф – ред.).
Мета керуючого єпархією – повернення українців під керівництво російської православної церкви. Заборона, відповідно, молитов українською мовою, в проповідях натомість згадувати росію, «братський народ» і патріарха кирила. Затінення, відповідно, ролі митрополита Софронія (Дмитро Савич Дмитрук, попередник Феодосія – ред.), який мав репутацію проавтокефального ієрарха. Тому зараз відбувається досить жорсткий опір з їхнього боку. Але ясно, що волі народу вони не зможуть довго опиратися», – сказав владика.
Правлячий архієрей Черкаської єпархії також відгукнувся про проавтокефального ієрарха моспатріархату вже покійного Софронія (Дмитрука) і сказав, що хотів би створити музей його пам’яті.
«Це був поважний архієрей, митрополит, який мав авторитет в УПЦ московського патріархату, мав коло своїх друзів-прихильників автокефалії… На Черкащині практично всі церкви збудовані за його проєктами… Софроній похований, до речі, тут, на території Свято-Михайлівського Гарнізонного храму, і ми зараз просуваємо проєкт створення музею його пам’яті. У нас є повага до нього як до людини, яка багато потрудилась для Православної церкви. Він хоч і не потрапив на Об’єднавчий собор, але відомо, що в нього були такі наміри. Він посилався на хворобу і очевидно, що він дійсно був дуже хворий, тому що недовго прожив після утворення помісної православної церкви.
Він боявся йти на такі кардинальні дії, адже такий перехід був дуже стресовим кроком. Тому можна так сказати, його мрії про автокефалію здійснилися вже після його смерті у вигляді української мови богослужбової у його церквах», – зауважив владика Іоан, додавши, що рідний брат покійного владики Софронія отець Петро одразу після широкомасштабного вторгнення разом зі священниками свого храму, з отцями Смілянського благочиння, перейшли в Православну Церкву України.
