Фото з відкритих джерел
Сербський патріарх Порфирій під час поїздки до Москви присягнув у вірності кривавому диктатору, запевнивши, що сербський човен буде прив’язаний «к великому русскому кораблю».
Вчора в мережі Інтернет з’явилося відео зустрічі путіна та Кирила Гундяєва із патріархом Сербським Порфирієм. Вона відбулася Москві у резиденції патріарха у Даниловому монастирі. Великодній та публічний характер зустрічі (лідери привіталися «Христос Воскрес», путіну вручили крашанку з монастиря Воскресіння із словами Великодного вітання сербською), на наш погляд, мав продемонструвати «рукопожатність» кривавого диктатора, зміцнити його союзників і бонусом передати привіт та висловити бажання бути на похороні Франциска.
«СЕРБИ СПОДІВАЮТЬСЯ НА РОСІЙСЬКУ ПОЛІТИКУ БІЛЬШЕ, НІЖ НА СЕРБСЬКУ»
Глядачі ютуба, куди виклали запис зустрічі, протягом п’ятнадцяти хвилин могли бачити ці єлейні до непристойності освідчення вищого сербського кліру російському керівництву та патріарху Кирилу.
Після короткого вітання путіна («ми раді вас бачити, Сербська Церква робить свій внесок у російсько-сербські відносини, які мають особливий характер, у нас міцне світле духовне коріння. 9 травня чекаємо на президента Сербії. Знаємо про зусилля, яких ви докладали, щоб зміцнити наші відносини») слово взяв патріарх Сербської Церкви. Все, що відбувалося далі, що говорилося очільником Сербської Церкви неможливо було чути без глибокого почуття сорому. Якщо первинна ваша ідентичність – християнська, то це був сором за лідера православної Церкви, яка плазувала перед кривавим диктатором, який знищував православних і кривавим патріархом, чиї єретичні тези «священної війни» засудив весь мислячий богословський світ.
«Спасибо, что вы нас приняли», – патріарх намагався говорити російською, дякуючи людині, чиїми зусиллями було вбито сотні тисяч українців та росіян, (далі пишемо українською, залишаючи окремі слова російською – ред.), – Хочу подякувати за те, що ви робите на рівні цінностей. Цінності – фундамент. Без цінностей неможливо жити. Від віри все залежить, як віруєш, так і живеш. Відносини між нашими церквами були відносинами любові… Патріархи Сербської Церкви були завжди пов’язані із патріархами московськими.
Мій попередник казав, що наш маленький човен має бути прив’язаний «к великому русскому кораблю». Сербський народ дивиться на російський народ, як один (в оригінали було «один», можливо мав на увазі «заєдно» – ред.).Вони розраховують на політику росіян більше, ніж свою. А патріарх Єрусалимський, з яким я бачився в Єрусалимі, він казав: у нас є козир, Володимир Путін. Ми вдячні вам за позицією по Чорногорії та ситуації із Косовом. Просимо вас, щоб ви стояли на позиції. Без Косова сербський народ безперспективний… І ми кажемо, що сербський народ буде тут з вами незалежно від ситуації в Європі. А ми при всіх розділеннях у православ’ї будемо частиною «русского міра. Наші молитви завжди з вами»
Далі ми упустимо детальну відповідь Кирила Гундяєва, який казав, що, мовляв, любов до Росії закладена у гени сербського народу, що серби ніколи не зраджували, як інші слов’янські народи, які піддалися навіюванню мілітаристського заходу. Українці все знають, про дух, душу, та глибоке відступництво від Христа лідера російської Церкви.
Нам цікаво інше. Якби ми мали зустріч із послом Сербії, то ми б запитали. А сербський народ давав мандат своєму патріарху на такі присяги кривавому диктатору? Ми знаємо про болісні періоди балканських воєн, розуміємо окремі антизахідні прояви, але Сербія, яка обрала західний курс, багато разів і у багатьох ситуаціях показувала, що намагається будувати свою ідентичність з повагою до людини, дійсно хоче тримати свій човен у російського корабля, якого, не боїться навіть українська дитина.
Чи усвідомлює сербський народ, що бути частиною «русского міра», у належності до якого клявся їхній духовний лідер, це бути мішенню, бо якщо ти не хочеш бути його рабом, ти стаєш ворогом. Ми не знаємо, які суми жертвують на сербські монастирі Росія, але ми знаємо, з якою бісівською силою руйнують ці монастирі того ж МП на території Донбасу російські військові з освяченої Кирилом зброї.
Останній акорд зустрічі, коли патріарх та президент подумали, що перегнули з антизахідною риторикою, а може це було заздалегідь вмонтовано у зустріч, то вони сказали, що Сербія стоїть ближче до Заходу, а на, Заході, теж є добрі сили, як то покійний Папа Франциск. І путін і Кирило заявили, що він був серед тих сил, які прагнуть відродження, і мовляв, не хотів сваритися із Кирилом.
РЕВЕРАНС В БІК ВАТИКАНУ
Очільник РПЦ при цьому скромно промовчав, як Папа казав йому, що не можна бути вівтарним служкою путіна.
Цей текст не продиктований ані образою (ми знаємо про зв’язки Сербії із рф, ані надією змінити ситуацію у Сербії). Ми просто хотіли зрозуміти, чи дійсно вільний сербський народ, який святкує дати великих битв, знає страждання, вміє виходити на протести, має потужну культуру, лише мізерний човен на дрейфі кривавої диктатури?
Ярослава Міщенко