Фото з відкритих джерел
Російський диктатор путін активно використовує російське православ’я як моральний взірець, свідомо замовчуючи у своїй альтернативній історії той факт, що християнство прийшло до росії з Києва, а московський патріархат був створений під дулом рушниці після того, як московити викрали Вселенського Патріарха. Російська православна церква – не релігійна інституція. Вона ніколи не була і ніколи не буде такою. Це орган імперії – незалежно від її форми чи назви.
Про це у своїй колонці для західного видання пише Аскольд Лозинський, юрист, американець українського походження, патріот нашої країни, який ставить запитання: «Чи є Російська православна церква по суті релігійною інституцією, чи лише інструментом російського імперіалізму?».
«Російський диктатор Володимир Путін активно використовує російське православ’я як моральний взірець, свідомо замовчуючи у своїй альтернативній історії той факт, що християнство прийшло до росії з Києва, а московський патріархат був створений під дулом рушниці після того, як московити викрали Вселенського Патріарха», – пояснює автор західній аудиторії.
«Цікаве питання для непоінформованих: чи є російська православна церква в російській федерації та за її межами по суті релігійною інституцією, чи вона лише інструмент російського імперіалізму? У Сполучених Штатах це питання доволі туманне, оскільки російська православна церква ніколи не реєструвалася як іноземний агент, і при цьому не зазнала жодних наслідків від Державного департаменту чи Міністерства юстиції США», – міркує адвокат.
Пан Лозинський вважає, що спеціальні служби Америки протягом десятиліть холодної війни, невпинно, але без особливого успіху, намагалося налагодити співпрацю між народами, які входили до списку «поневолених націй», і російськими антикомуністами, втім помилкою було відділяти дискурси, поневоленого народу росії та агресивної російської влади.
Бо в цьому дискурсі навіть антибільшовики росіяни все одно не припускали існування України. А російська православна церква була невід’ємною частиною цієї змови: буцімто гнаною більшовиками, але сповідуючи при цьому ідеї великої росії, де окремо України нема.
Так пан Лозинський наводить приклад, що у щомісячному журналі «RUSSIA» (видавався в США) за 1952 рік було опубліковано статтю протоієрея Петра Г. Коханіка під назвою «Найбільша брехня століття – Україна».
«Цей нібито релігійний лідер написав, що жоден американець не повинен втручатися у внутрішні справи інших країн, – цитує пан Лозинський священника РПЦ, – Звичайно, ми не схвалюємо огидний більшовизм і його гріховну діяльність у росії та по всьому світі, але це не означає, що ми також повинні ненавидіти росію та її народ.
Прагнучи знищити більшовизм, ми не маємо жодного права підривати колишню велику російську імперію, як це роблять «українські сепаратисти» (за підтримки добрих і чесних, але введених в оману американців), намагаючись відокремити від неї «малоросів» (нині відомих як українці’), тільки тому, що деякі зарозумілі галицькі агресори, підбурювані польськими та австро-німецькими ворогами, навмисно перетворили Малоросію на Україну!».
Пан Лозинський також пропонує порівняти це з риторикою очільника РПЦ Кирила Гундяєва 2024 року, коли той в залі кафедрального собору Христа Спасителя в Москві сказав, що «спеціальна військова операція – це новий етап національно-визвольної боротьби російського народу проти злочинного київського режиму та колективного Заходу, що стоїть за ним, який ведеться на землях Південно-Західної Русі з 2014 року. Під час сво (російського нападу на Україну – ред.) російський народ захищає своє життя, свободу, державність, цивілізаційну, релігійну, національну і культурну ідентичність, а також право жити на своїй землі в межах єдиної російської держави».
«Пройшло 72 роки. Протоієрей був антикомуністом. Патріарх був комуністом і агентом КДБ. Після розпаду СРСР він змінив свою «присягу» з КДБ на путіна і ФСБ, а з єпископа став патріархом, – робить висновок пан Лозинський, – російська православна церква – не релігійна інституція. Вона ніколи не була і ніколи не буде такою. Це орган імперії – незалежно від її форми чи назви. У ній немає духовності. У ній немає Бога. Це лише черговий механізм контролю та пропагандистський інструмент імперії».
