Фото з відкритих джерел
Відносини заповідника Києво-Печерська Лавра та монастиря Києво-Печерська вимагають обговорення. Лавра це релігійний простір, і вона живе повноцінно тільки, коли там є повнота чернечого життя, натомість імпульсів для розвитку монастиря Української Церкви там не створено.
Про це йдеться у дописі священника ПЦУ Сергія Дмитрієва на його Фейсбук-акаунті.
Священник зауважує, що відносини монастиря Лавра Православної Церкви України та заповідника «Києво-Печерська Лавра» формуються, і можливо, щоб не заходити в конфлікт, варто висловити те, про що вірні говорять між собою.
«У той час, як монахи МП продовжують служити в печерах (до слова, МП зараз перебуває там безкоштовно), щомісячний платіж ПЦУ за можливість служити в Успенському соборі є 50-60 тисяч гривень кожного місяця, – пише отець Сергій, – більше того, при користуванні храмом наміснику сказали, що він має платити за світло Моспатріархату, бо, мовляв, технічні деталі роблять його отримувачем. Українська Церква платить за світло Моспатріархату, який сидить там безкоштовно».
Сергій Дмитрієв також пише, що в приміщенні семінарії в нижній Лаврі, які були б дуже потрібні Церкві, запускають наукових співробітників. (Це при тому, що приміщень у Верхній Лаврі для роботи там достатньо).
«Тобто заповідник активно шукає гроші для розвитку, намагається підключити західні структури, а монастир Церкви, яка живе на пожертви, яка допомагає армії, платить за користування храмами на рівні, так би мовити, комерційних партнерів… Це в такий спосіб ми підтримуємо Українську Церкву? Це так сприяємо становленню духовного життя? Так, усунути з Лаври Московський патріархат було життєво необхідно, але чому Українська Церква повертається туди на правах комерційного партнера?», – задає запитання священник.
Уникаючи оцінок щодо попередніх скандальних івентів, священник наголошує, що Лавра створювалася як монастир і будувати там чернече життя в усіх його вимірах вкрай необхідно.
«Без цього не сформується монастир знаний всьому християнському світу.
Без цього немає довіри суспільства самому процесу. Як ми можемо її формувати, коли печери закриті і там по факту служать лише монахи МП? Якщо, зрештою, ви змогли зайти на територію Лаври верхньої, чому не дозволити служити Православній Церкві України в Лаврі нижній?
…Лавра це релігійний простір, і вона живе повноцінно тільки, коли там є повнота чернечого життя», – констатує Сергій Дмитрієв.
Зауважуючи заслуги першого керівництва музею заповідника Лаври, за якого відбулося очищення від московського патріархату, о. Сергія зауважує, що похвали, аплодисменти не повинні заколисувати їх, бо це шлях, до нашої спільної мети: «Лавра- Православна святиня, Чернечий монастир, територія паломництв, цікавезний музей, локація для наукових досліджень та суспільно-значущих подій!
«І тут не обійтися без чіткої взаємодії із монастирем під проводом єпископа Авраамія. І безумовно діяльність чернечої громади у взаємодії з музеєм-заповідником має поширитись на всю територію Лаври, ченці сумлінно робитимуть своє, а науковці – свою частину справи. Хтось молитиметься навколішки біля святих українських угодників Києво-Печерських, хтось дбатиме за всі необхідні параметри для збереження стін і мощей, поле для співпраці без меж», – констатує о. Сергій.
