Фото з відкритих джерел
Авторитет ієрархів РПЦ є найнижчим за історію цієї структури.
Про це йдеться в статті «Наслідки кирилівських реформ», надрукованиій днями у російському виданні «Дзен».
«Авторитет ієрархів церкви, за фактом, виявився невисоким. І, можливо, найнижчим за історію церкви. У патріарха Кирила, який здійснював ці реформи, перед очима були приклади ієрархів царських часів (коли віра в суспільстві була велика), радянських часів (коли церква була в опалі). То були сильні церковники, потужної духовно-християнської школи…
Сучасна ж РПЦ не має таких першооснов. Вони забуті, загублені у суспільстві та церкві. Тому скорочення дистанції між архієреєм та паствою породило конфлікти, а не близькість. Миряни та рядове духовенство почали виступати проти єпископату. Причини конфліктів як фінансово – майнові, так і влада у церкві», – пишуть автори.
Ілюструючи це, автор аналізує конфлікти в РПЦ і, зокрема, згадує конфлікт у Казанській єпархії. Під час конференції «Духовенство та псевдостарчество», професор Олександр Дворкін звинуватив низку архієреїв РПЦ, що вони не звертають увагу на діяльність «псевдостарців». Роблячи це за підношення.
Крім того, професор Дворкін негативно відгукнувся про діяльність «народного батюшки» Ткачова, побачивши в тому також елементи «секти» та «псевдостарчества».
Автори кажуть про конфлікт інтересів між приватними просвітницькими центрами, які бажають використати бренд РПЦ собі на допомогу, та офіційною церковною структурою, в особі архієреїв. Адже маючи в собі консервативну структуру, РПЦ при цьому ще й прагне відповідати зовнішній ринковій ситуації та сидіти на двох стільцях одночасно.
