Фото: Дрогобицько-Самбірська єпархія ПЦУ
І теплий, і щемний, і зворушливий і дорогий у всіх сенсах подарунок зробили військовослужбовці парафії рідного села на Львівщині.
Військовослужбовці подарували Свято-Покровському храму с. Викоти на Львівщині сім дзвонів з електронною системою дзвоніння. Ця система коштує понад 2 тисячі євро, і подібної в єпархії ще нема.
Про це в ексклюзивному коментарі Україні Православній розповів настоятель отець Михайло Цикалишин.
«Ми знаходимось на теренах недалеко Прикарпаття і у нас використовували дзвоніння у західному стилі (коли гойдається увесь дзвін, а не «язик»). Ще з 2019 року зародилося бажання виправити цю ситуацію і відродити традиційне мелодійне православне дзвоніння у нашому храмі. Повномасштабне вторгнення здавалось мало б взагалі зупинити все. Але з Божою допомогою сталось навпаки. Багато наших односельчан добровільно пішли захищати нашу державу. Наша парафія активно почала працювати у волонтерському напрямку. Ми з парафіянами доставляли автомобілі для своїх односельчан-захисників. Хлопці, які приїжджають на відпочинок, почали дарувати нам такі дзвони, – розповів о. Михайло, – і я згадую перший знаковий діалог. Один військовий, який подарував перший дзвін каже мені: я, напевно, не повернуся з фронту. А я вивів його на дзвінницю і кажу: бачиш дзвін, дзвони. А на ньому його ім’я, як дарувальника. Нуж, дзвони, повторюю. Він дзвонить, а я кажу: доки цей дзвін дзвонитиме, доти ти будеш жити. А він потім сказав: цей подзвін давав мені сили виживати, коли я був у найгарячіших місцях.
Спочатку дзвони встановлювалися без комп’ютерної системи, але згодом до нашої спільної із військовими задумки, долучилася родина Люби Коваль, яка запропонувала свою фінансову допомогу і придбала комп’ютерну систему «Електронний дзвонар».Система дзвоніння має всі православні мелодії, благовіст, тридзвін, а також духовні мелодії: «Боже великий, єдиний».
Священник розповів, що далі їм офірували інший дзвін ще четверо військових. Всього парафія має сім дзвонів. Найбільший важить 100 кілограмів, найменший 25 кілограмів. Хтось з хлопців купляв дзвони, хтось вкладався грошима до системи дзвоніння, а хтось вкладався фізичною працею, щоб збудувати саму дзвінницю. Вони кажуть, що коли завершиться війна, ті дзвони мають щоранку виводити гімн на пам’ять про побратимів.
А цього року у передвеликодній час за підтримки меценатів, доброчинців, парафіян громада змогла здійснити реконструкцію дзвіниці, тим самим завершити справу, яка об’єднала усе село.
