Новини

Архієпископ Гельсінський: У Московському патріархаті не залишилося і сліду Православ’я

Фото: OrthodoxTimes

Архієпископ Гельсінський і всієї Фінляндії Лев, який нещодавно оголосив про свій намір піти на спокій, 7 червня виступив з потужною промовою перед представниками своєї Церкви на Генеральній Асамблеї. Серед іншого він прокоментував діяльність Московського патріархату.

Про це повідомляє «OrthodoxTimes».

Сама промова була зосереджена навколо притчі про доброго самарянина.

«Ми всі зустрічаємося з людьми, які в той чи інший час страждають, і в наш час їх стає все більше в нашому суспільстві. Рішення про те, чи брати з собою тих, хто лежить на узбіччі, чи ігнорувати їх, звичайно, може бути використано як критерій для оцінки будь-яких економічних, політичних, соціальних чи релігійних починань. Ми маємо щодня вирішувати, чи будемо ми добрими самарянами, чи байдужими перехожими, і якщо ми розширимо свій кругозір, щоб розглянути все наше життя чи історію світу загалом, ми є або колись були всіма персонажами притчі. Усі ми несемо в собі щось від пораненого, щось від розбійника, щось від перехожого і щось від самарянина».

Архиєпископ наголосив, що притчу не слід тлумачити надто вузько. Це не просто питання вибору в релігії:

«Ми цілком чітко бачимо, що відсутність соціальної та політичної активності робить деякі частини нашого світу безлюдними та непридатними для життя. Ми бачимо, як національні та міжнародні протиріччя можуть залишити на узбіччі велику кількість людей у ​​маргінальних районах».

Він також зазначив, що в наш час є багато інших осіб, які можуть виконувати таку ж роль у світі, як християни:

«У притчі особливо чітко виділяється одна деталь, а саме те, що перехожі були релігійними людьми. Ми не можемо ігнорувати цей факт. Парадоксально, але часто буває так, що ті, хто стверджує, що не є релігійними, виконують волю Бога у своїх діях краще, ніж ті, хто є віруючими»

У Московському патріархаті не залишилося й сліду Православ’я.

Архієпископ Лев також торкнувся у своїй промові сучасного стану всесвітньої Православної Церкви:

«Православна сім’я Церков зараз переживає кризу і сильно розділена. Наша сучасна доба породила новий тоталітарний міф та ідеологію під виглядом православ’я, яка насправді зовсім не репрезентує християнство. Кілька років тому я ще міг розпізнати деякі залишки Православ’я в Московському патріархаті, але тепер вони були замінені сумішшю російського месіанства, православного фашизму та етнофілетизму. Остання згадана єресь була засуджена помісним Константинопольським синодом 152 роки тому.
Зараз Росія вважає себе єдиною силою добра у світі, завданням якої є протистояння Заходу, який скотив у зло. Це, у свою чергу, представляє маніхейську єресь, у якій світ поділяється на протилежності: світло і темряву, добро і зло тощо».

Ці зміни в релігійній політиці мали наслідки у Фінляндії:

«Мене, природно, хвилює те, що канонічна територія нашої помісної Церкви могла певною мірою постраждати від нинішнього російського експансіонізму, що “розбійник” наших днів, цитуючи притчу, міг знайти союзників у тих, хто проходить повз і спрямовує свій погляд кудись в інше місце. Тільки, на жаль, в цьому випадку мова йде не просто про тих, хто проходить повз, бо, як ми знаємо, вторгнення в Україну отримало церковне благословення і навіть було оголошено «священною війною».

Архієпископ завершив свій виступ, наголосивши на єдності Церкви як відправній точці для християнської діяльності:

«Стандарти доброчесності, які Євангеліє встановлює для наших дій, є суворими, і ми не можемо сподіватися досягти їх самі, але ми можемо говорити про них, і навіть зобов’язані говорити про них. Але ми не можемо діяти цілком по-християнськи самі по собі. Ми можемо це зробити лише тоді, коли об’єднаємося у Христі в одну Церкву, яка завжди буде сильнішою, ніж сума окремих ізольованих членів, занурених у власні справи».

Вам також має сподобатись...