Фото: Нова газета
У 2023 році РПЦ різко наростила кількість своїх кліриків у зоні бойових дій в Україні: там побувало близько 700 священників, у тому числі 100 «на постійній основі».
Про це повідомляють журналісти «Нової газети» у статті «Як «вбивали» Бога».
«У 2023 році РПЦ різко наростила кількість своїх кліриків у зоні бойових дій в Україні: там побувало близько 700 священників, у тому числі 100 «на постійній основі». У РПЦ створено відомство головного військового священника духовенства, який опікується військовослужбовцями ЗС росії та співробітниками інших силових структур у зоні проведення спеціальної військової операції, і тепер патріархія домагається пільг та виплат для них. Потрапила в пресу історія священника з Іркутської області Олександра Дорогобіда, котрий зі зброєю в руках служив добровольцем та штурмував українські позиції», – йдеться у статті.
Журналісти також повідомляють, що «небесним покровителем СВО планується зробити генералісимуса Суворова, який брав Очаков, Ізмаїл і пригнічував перше Польське повстання. Патріарх дав розпорядження комісії з канонізації прискорити підготовку його життя, незважаючи на відсутність фактів його шанування в лику святих».
Аналізуючи причина занепаду РПЦ, автор статті пише: «Кирило почав поступово обмежувати цю «вольницю» (попередника – ред.), поєднавши свої адміністративні реформи з пропагандою «російського світу» як такою собі політичною програмою, спільною для всіх відгалужень РПЦ. Але православним японцям, американцям, естонцям чи молдаванам, а тепер і українцям, які входили до РПЦ, нецікаво вступати до політичної партії, ще й ворожої до їхніх країн. Перегнувши політичну палицю, РПЦ еволюціонує до вузьконаціональної церкви, на кшталт тієї ж Ассирійської, ізольованої та позбавленої глобальної перспективи – як географічної, так і історичної».
За минулі півтора року, розповідають автори, Москва підкорила собі ряд єпархій УПЦ (йдеться про РПЦ в Україні – ред.) у Луганській, Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях – на підконтрольних ЗС РФ територіях. Відроджено середньовічний принцип «Чия земля – того і віра», а канони та юридична логіка поступилися військово-політичній силі.
