Фото з відкритих джерел
Літургійне житя черкаської парафії Різдва Пресвятої Богородиці, громада якого в серпні приєдналася до ПЦУ разом з настоятелем отцем Йосифом (останній служить там 16 років), налагоджується, попри провокації та фейки Моспатріархату.
Про це в ексклюзивному коментарі «Україні Православній» розповіли настоятель о. Йосиф Засанський та його син, священник Назарій Засанський.
«Літургійне життя на парафії після скандалів та фейків, які зорганізував Московський патріархат налагоджується, в суботу була вечірня, в неділю літургія, людей багато, бо ж рішення про перехід ухвалювалося ще влітку абсолютною більшістю голосів вірян, які знають мене понад 15 років і які самі звернулися про зміну юрисдикції», – розповів виданню настоятель храму отець Йосиф Засанський.
А його син, священник ПЦУ Назарій Засанський, розповів хронологію подій та як саме сформувався фейк про «захоплення монастиря».
«Громада парафії Різдва Богородиці перейшла до ПЦУ в серпні. Причому це рішення було і бажаним, і логічним. У нашій родині три священники, мій батько, настоятель храму, я та мій брат Рафаїл. Ми завжди хотіли своєї Церкви. Ми з братом сім років були вірянами цього храму Різдва Богородиці, а потім як віряни перейшли до Київського Патріархату ще у 2017 році. Ми перестали ходити у Моспатріархат ще до отримання Томосу.
Батько не засуджував нас, він зрозумів наше рішення, бо він виховував нас патріотами, але казав, що він не може залишити громаду. Казав, що я не лишу парафію, бо їм поставлять священника, який буде їм затуманювати мозок московською пропагандою. Втім, тато готував вірян, що автокефалія це добре, духовна незалежність потрібна.
Він і служив українською, і Євангеліє читав українською і людям доносив, що має бути своя Церква. Підкреслю. Ми, два сини отця Йосифа, були вірянами Київського Патріархату ще до Томоса, а після Томосу стали священниками ПЦУ. Це просто штрихи, які мають показати, яким був світогляд настоятеля і чому парафія пішла за ним і сама звернулася до нього про перехід», – пояснює отець Назарій.
За словами, отця Назарія віряни пройшли через всі суди й 16 листопада прийшли в храм мирно.
«Ми прийшли до місцевого єпископа владики Іоана, показали документи й сказали, громада перейшла, просимо звільнити храм. Вони попросили нас почекати юриста, але замість юриста прийшло силове угрупування. Найколоритніший – Сергій Бойконур на прізвисько Монгол. Це силовий блок владики Феодосія (Феодосій Снєгірьов, якому інкримінують розпалювання міжконфесійної ворожнечі – ред.). Оці «силовики» видавали себе парафіянами всіх храмів, які перейшли до ПЦУ. Тоді били наших вірян, зараз ми формуємо запит з боді-камер поліції, щоб показати їхні звірства.
Представники МП, вигнавши нас, скликали натомість своїх священників з усіх храмів області, зачинилися в храмі, видаючи, що це громада і проголосували проти переходу. Це була фальсифікація. Це не були віряни храму. Вони окупували парафію, зачинилися. Якщо вони окупували нашу церкву, то нам довелося її звільняти. 20 листопада я був поруч з батьком», – розповів о. Назарій.
На запитання чи є там монастир, отець Назарій відповів: «Ніякого монастиря де-юре на парафії нема. Є рішення Синоду МП створити там чоловічий монастир, але створити там не вдалося, там живе тільки один єпископ Іоан. Там збудовано житловий корпус. Оскільки чоловіків-монахів там не було, він понастригав туди монашок (всі жінки мають своє житло), але казав, що то монастир. До слова, всі люди, включно із єпископом мають житло. Але суть цього скандалу – не пустити вірян у свій храм і створити фейк про «гоніння».
Нагадаємо, що 20 листопада медіаресурси Моспатріархату оголосили про нібито «захоплення монастиря» в Черкасах та апелювали з цього приводу до міжнародних організацій.
