Фото з відкритих джерел
При Управлінні Сумської єпархії Православної Церкви України розпочала свою діяльність Іконописна школа. Серед викладачів близько десяти художників – іконописців Сумщини.
Про це в коментарі Україні Православній розповів архієпископ Сумський та Охтирський Мефодій.
«Всім відомо, що в Україні завжди була поширена така традиція, як малювання народних ікон, їх ще називають іконо-картини. У наш час, коли люди живуть у стресі та тривожності, коли через Сумщину або на Сумщину скеровують ворожі снаряди така школа може стане справжньою розрадою і для містян, і для переселенців, — розповів в коментарі владика Мефодій, — Ми долучили до викладання близько десяти місцевих художників з області. І ми думаємо, що школа матиме змогу виконувати два важливих завдання. Окрім духовної праці (яка сама по собі терапевтична), вона буде наближати до людини наших святих. Я за те, щоб художники показували реальних людей, які своїми земними ділами досягли рівня святості. Таким був Петро Калнишевський (є ікона, чи іконокартина, де він зображений як старець, у нього вериги на руках, чітко видно обличчя і німб над головою. Таким був Амфілохій Почаївський. Його знищували і німці, і комуністи, але він робив добро, лікував українських партизанів. Він показав, як треба жити, нікого не боятися. До тої ж когорти можемо віднести і Інокентія (Іркутського) просвітителя народів Сибіру. Його за співчуття українській ідеї відправили в Сибір. І він там створив єпархію, збудував дванадцять соборів. Серед навернених ним до християнства – лама, який викладав в духовному училищі. Або, наприклад, Дем’ян Многогрішний. Люди його вважали святим і поховали біля збудованого ним Спаського собору.
До тої ж когорти, далеких та близьких можна віднести Івана та Павла Тобольських. Вони дуже просвітили ці краї, освічені, але прості та доступні.
Тобто, по моєму задуму, зображення цих людей на картинах чи іконах, які жили не в такому далекому минулому, які ходили нашими землями, мають показувати близькість їх до нас, показувати можливість святості. Ці люди не з перших століть, вони у не такому далекому минулому, вони і на іконо-картинах як живі. Ця іконописна школа паралельно і просвітництво. Хто ці люди, якими вони були за життя, яким шляхом вони досягли найбільшого ступеня духовності, святості».
