Фото з відкритих джерел
Державна служба України з етнополітики та свободи совісті подала позов до суду, вимагаючи припинення діяльності Київської митрополії МПвУ, яку визнали афілійованою з РПЦ. Експерти пояснили, що чекає на церкву та її вірян.
Як передає РІСУ, голова ДЕСС Віктор Єленський повідомив ресурсу «DW», що предмет судового позову – «припинення Київської митрополії УПЦ». «Це юридично-бюрократичний термін, тобто йдеться про те, що припиняється її діяльність як юридичної особи. Ліквідується – можна навіть сказати. Це означатиме, що вона втратить правосуб’єктність. Не зможе бути юридичною особою, не зможе укладати договори, не зможе офіційно діяти», – пояснив Єленський.
Більшість Церков в Україні, зокрема і моспатріархат, згідно з чинним законодавством, не мають юридичного статусу. Це має убезпечити релігійні громади від привласнення церквою майна. «Якщо Церква є юридичною особою, то вона може володіти майном. І може скластися така ситуація, що в будь-якому селі храм побудовано громадою, але коли вона змінює юрисдикцію, цей храм залишається в старій юрисдикції, а громада вимушена будувати новий храм. Щоб не було таких абсурдних ситуацій, ще в 1990-х роках було вирішено, що церкви не мають юридичного статуту і майно належить громаді, а не загалом церкві», – пояснив завідувач відділенням релігієзнавства Інституту філософії імені Григорія Сковороди Національної академії наук України Олександр Саган.
За його словами, саме тому ДЕСС подала судовий позов до керівних органів МПвУ, тобто Київської митрополії. «Київська митрополія як керівний орган УПЦ МП (московський патріархат в Україні – ред.) є юридичною особою, її може бути позбавлено статусу юридичної особи через суд», – каже Саган. Він пояснює, що вся церковна єрархія МПвУ – від керівного центру (Київської митрополії) до регіональних підрозділів (єпархій) – побудована як піраміда з окремих юридичних осіб. За словами експерта, в церковній ієрархії моспатріархату в Україні нараховується близько шести тисяч юридичних організацій, які мають статус юридичної особи. Саган вважає, що держава може почати процес позбавлення цього статусу з верхнього рівня і послідовно поширити його на всю структуру, що призведе до втрати Церквою її офіційного статусу в Україні.
За законом «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» на судовий розгляд справи про позбавлення статусу юридичної особи суду першої інстанції відводиться один місяць, ще стільки ж відводиться на розгляд апеляції. Цю норму включили в закон, аби справи, які стосуються релігійних організацій, умисно не затягувалися, пояснює Олександр Саган.
У разі позитивного для держави розгляду судової справи в державну та комунальну власність мають повернутися всі релігійні об’єкти, якими користується МПвУ, зазначає експерт. «Будуть припинені і скасовані всі договори про оренду державного і комунального майна», – говорить Саган. За його підрахунками, млсклвський патріархат в Україні орендує в Україні близько трьох тисяч релігійних об’єктів державної та комунальної власності. «Юридичні та фізичні особи, які надають своє майно УПЦ МП (московський патріархат в Україні – ред.), теж повинні будуть припинити ці договори оренди», – додає експерт.
За словами кандидатки філософських наук, релігієзнавиці Оксани Горкуші, МПвУ довго користувалася значними державними привілеями, що сприяло її поширенню на території України. «Довгий час УПЦ МП (московський патріархат в Україні – ред.) мала вплив на політичні еліти в Україні. Вони, перебуваючи при владі, щедро обдаровували її державним майном та землею, хоча інші релігійні організації не мали такого доступу», – зауважує експертка. Серед іншого ця церква, за її словами, отримала в безоплатне користування храми, які є державною культурною спадщиною, наприклад, Києво-Печерську та Почаївську лаври.
Як пояснив «DW» експерт Інституту релігійної свободи Ігор Лук’янов, у разі припинення релігійної організації у зв’язку з порушенням закону «Про свободу совісті та релігійні організації» майно, що перебуває в її власності, за винятком культового, може безоплатно переходити у власність держави. Культове майно, за його словами, передається іншим релігійним організаціям. «При цьому якщо Київська митрополія УПЦ (моковського патріархату в Україні – ред.) самостійно виконає пункти припису ДЕСС про усунення ознак афілійованості з РПЦ і прозвітує про це належним чином, то вона продовжить свою діяльність відповідно до чинного законодавства», – зазначив Лук’янов.
Експерти пояснюють, що позбавлення МПвУ юридичного статусу не призведе до її повної заборони. Церква зможе і далі функціонувати як сукупність незареєстрованих громад. Основним наслідком буде втрата пільг, які держава надає релігійним організаціям. Ідеться, зокрема, про пільгову оплату комунальних послуг на електроенергію, воду та газ або зменшене оподаткування комерційної діяльності. «Держава Україна не має механізмів та інструментів, як заборонити або припинити взагалі діяльність цієї інституції. Прихожани УПЦ МП (московський патріархат в Україні – ред.) можуть і далі приходити до батюшки, до якого вони звикли приходити, і молитися далі», – зауважує Оксана Горкуша.
Голова ДЕСС наголошує, що для вірян МПвУ особливих змін не буде. «Ми діємо таким чином, щоби право особи, яка перебуває на території України, вільно сповідувати свої релігійні переконання, збиратися для цього одноосібно або колективно, використовувати культові споруди, змінювати свої релігійні переконання або не змінювати їх лишалося б непорушним і було б захищеним», – підсумував Віктор Єленський.
