Фото з відкритих джерел
Відомий буковинський священник, колишній референт консисторії «Чернівецько-Буковинської єпархії» московського патріархату в Україні, голова молодіжного православного братства при Свято-Духівському соборі, працівник місіонерського відділу єпархії, який має три вищі освіти (дві світські й церковну), отець Орест Драгінда відповів на запитання, чому він доєднався до ПЦУ і як він почувається в Українській Церкві.
«Перша причина, яка спонукала перейти, те, що власне постала Православна Церква України. Я завжди вірив, що вона і канонічна і благодатна, частина Вселенської Церкви. Друга причина. Я стежив за тим, що відбувається в суспільстві, сподівався, що буде співслужіння та мирне співіснування церков ПЦУ та УПЦ (мається на увазі МПвУ – ред.), але цього не відбулося.
Третя причина – по моєму внутрішньому сприйняттю вдарила поведінка Кирила під час вторгнення. Я чекав, що керівництво УПЦ (мається на увазі МПвУ – ред.) рішуче відмежується від РПЦ, цього не сталося.
Я мав визначатися – або так, або так. І я кілька разів провів бесіди з парафією і більшість хотіла доєднатися до Української Церкви», – розповів у інтерв’ю отцю Роману Грищуку отець Орест.
О. Орест також пояснив, що не доєднався до ПЦУ раніше, бо вірив, що нагорі єпископи врешті дійдуть згоди, а також не хотів ділити громаду, бо частина його вірян була за РПЦ, частина за ПЦУ. Він також порівняв «розрив УПЦ МП з РПЦ» із декларацією, коли в родині чоловік свариться із жінкою, виходить на вулицю, оголошує, що розлучається, а заяву так і не подає цілими роками. Хто вірить в таке розлучення, якщо ти не повідомив про це іншого члена подружжя?
«Ваші священники веселі та доступні, я спостерігав за ПЦУ. І доєднавшись, я не відчуваю, що щось втратив, навпаки – відчуваю внутрішнє заспокоєння. Бо коли проголошується (в МПвУ – ред.) одне, а робиться інше, то це дає неспокій. Плюс до того, гнітило, коли тебе називають «московський піп», а ти знаєш, що ти московський піп, бо УПЦ – то московський патріархат. Тому зараз у мене таке відчуття, що я на Афоні», – поділився о. Орест.
