Фото: «The Orthodox Times»
Професор богослов’я Афінського університету, митрополит Мессінійський Православної Церкви Еллади Хризостом висловив переконання, що мир є єдиним шляхом до вирішення української міжправославної проблеми. Він також зазначив, що РПЦ втручається в справи Грецької Церкви, подібно до своїх дій в Африці та проти Олександрійського Патріархату.
Про це він сказав в інтерв’ю «The Orthodox Times», передає РІСУ.
«Російська Церква через ідеологічну риторику так званого «русского міра» (месіанство, націоналізм, расова чистота і вузьке розуміння православ’я) ще не відмовилася від ідеї Третього Риму і спадщини панславізму. Вона також не відійшла від моделі церковно-державної ідентичності, що нагадує царські часи», – вважає грецький митрополит.
«Як наслідок, вона вдається до різних форм церковного втручання. Одним із прикладів є її втручання в Африці через створення так званого «екзархату», який служить не стільки церковним цілям, як політичним та економічним інтересам, зокрема пов’язаним із геостратегією та природними ресурсами», – наголошує владика Хризостом.
Також, окрім цих явних дій, російська церква бере участь у більш тонких формах втручання в інші Православні Церкви.
«Вони часто менш помітні і здійснюються через місцевих «сателітів» – духовенство, ченців і монастирі, які намагаються впливати на рішення і внутрішню динаміку синодальних керівних органів на користь Москви.
Вони можуть прагнути просувати або підтримувати обрання осіб на ключові посади в церковній адміністрації або навіть у політичному житті, включаючи підвищення предстоятелів, з метою просування російських церковних і геополітичних інтересів та встановлення зон впливу в загальноправославних справах. Таке втручання здійснювалося – і продовжує мати місце – також у Грецькій Церкві, хоча не завжди успішно. На щастя!», – зазначає грецький митрополит.
На запитання про майбутнє православ’я в Україні, чи щось може змінитися і чи не слід переглянути ситуацію, він припустив, що «вирішення церковного питання в Україні стане можливим лише після відновлення миру і вгамування воєнного полум’я. Надання автокефалії було кроком в одному напрямку, але його закріплення вимагає часу. Кінцевою метою автокефалії є досягнення єдності в рамках єдиної церковної юрисдикції».
На його думку, «ця єдність не може бути реалізована без миру, а також без активного внеску всіх зацікавлених сторін – як церковних, так і політичних в Україні, а також ширшої родини Православних Церков».
