Фото з відкритих джерел
В рф вирішили законодавчо захистити зображення хреста, чому це виглядає черговою патріотичною мобілізацією.
Російське законодавство продовжує стрімко «воцерковлятися». Видалення хрестів із логотипів та грошових купюр можуть прирівняти до «зневагипочуттів віруючих». Про це повідомляє незалежне видання «Нова газета Європа».
Російські законодавці заявили, що розпочинають процес «законодавчого захисту» зображення хреста на офіційній символіці та комерційних логотипах. Журналісти зазначають, що представники РПЦ звертаються до парламентських груп, які декларують себе, як експертів щодо перевірки законодавства на відопвідність до християнських цінностей.
Так православні «активісти» помітили, що хрест зник з офіційного цифрового герба рф для розміщення на державних сайтах. В росії також виник скандал через 1000 – рубльову купюру, бо на них потрапляли християнський та мусульманський споруди, яких дизайнери позбавили будь-яких релігійних ознак. Коли Філіп Кіркоров влаштував гучне святкування свого 55-річчя в Кремлівському палаці, він виконав одну зі своїх пісень, зійшовши на стилізований хрест.
«Православна громадськість» звернула увагу на зникнення хреста з офіційного символу Новгородської області – монумента «Тисячоліття Росії». За підсумками 2023-2024 навчального року департамент освіти Севастополя вручив грамоти відзначеним учням, на яких були стерті хрести з куполів Володимирського собору в Херсонесі – одного з ключових символів путінської експансії.
Журналісти повідомили, що стирання хрестів з куполів на етикетках комерційних товарів набуло масового характеру, і висловили припущення, що виробники намагалися, навпаки, не зачепити вразливі «почуття віруючих» тим, що зображення хреста на упаковці може опинитися в смітті, потрапити під ноги й загалом бути оскверненим усіма можливими способами.
Втім, зазначають автори, офіційна «православна громадськість» жодним чином не відреагувала на знесення «за рішенням судів» Михаїло-Архангельського монастиря Істинно-православної церкви в Пензенській області чи Троїцького храму Православної церкви України в підмосковному Ногінську. В обох випадках було не просто потоптано хрести, які скидали з куполів, але й осквернено ікони та релігійну літературу – цілком у дусі войовничого безбожництва 1920–1930-х років.
«Захищаючи «однією рукою» зображення хреста й намагаючись «воцерковити» всі сфери державного та суспільного життя, «другою рукою» РПЦ воює з тим же самим хрестом, якщо ним починають користуватися її конфесійні конкуренти. І тут уже не виникає жодних переживань щодо «попирання святині» чи «ображення почуттів», – констатується у статті, – орієнтована на «традиційні цінності» російська пропаганда, зокрема й «православна», навіть розпалює ненависть до хреста – щоправда, у строго визначених випадках: якщо він зображений на німецьких танках чи іншій техніці, переданій Збройним силам України. До речі, хрест лежить в основі офіційної символіки Збройних сил України, що відрізняє її від символіки зс рф, де загалом популярнішими є радянські червоноармійські знаки, ніж релігійні».
Пристрасті навколо хреста, які підігріває «православна громадськість» та російська пропаганда, не мають нічого спільного зі щирим релігійним почуттям, а служать лише інструментом промивання мізків та так званої «патріотичної мобілізації». Політичний режим, який не вміє і не здатен забезпечити права та свободи людини, не може й по-справжньому поважати релігійні почуття й переконання.
