Фото з відкритих джерел
«Русскій мір» є серйозною теологічною проблемою, оскільки ця ідеологія не лише інструменталізує релігійні організації (в першу чергу Московську Патріархію, але і всі основні офіційні релігійні об’єднання в Росії), але також намагається поширювати політичну ідеологію як релігійне вчення, паразитуючи на релігії та об’єднуючись з ультра-консервативними та фундаменталістськими рухами.
Про це йшлося у доповіді митрополита Білоцерківського Євстратія на Екуменічній конференції «Опір імперії, сприяння миру: Церкви у протистоянні ідеології «русского міра»», що відбувається у Гельсінкі.
«Русскій мір» є серйозною теологічною проблемою, оскільки ця ідеологія не лише інструменталізує релігійні організації (в першу чергу Московську Патріархію, але і всі основні офіційні релігійні об’єднання в Росії), але також намагається поширювати політичну ідеологію як релігійне вчення, змінюючи і відкидаючи вчення Євангелія там, де воно явно суперечить цій ідеології, – сказав владика, – замість Царства Христового, яке не від світу цього, проповідується «Свята Русь» – ідеалізоване, але цілком земне уявлення про російську державу. Замість благословенної миротворчості проповідується чужа самим основам християнства ідея «священної війни», заснована на так само чужому християнству дуалістичному сприйнятті світу. Боротьба зі злом і гріхом підміняється боротьбою проти «англо-саксів», «безбожного Заходу», проти «ворогів Росії» тощо».
Митрополит зауважив, що на цьому фоні прихильники «русского міра», які загалом мають дуже антиекуменічні переконання, з легкістю практикують те, що можна назвати «екуменізмом фундаменталістів».
«Вони знаходять єдність своєї віри з ультра-консервативними та фундаменталістськими рухами, як серед християн різних сповідань, так і у послідовників інших релігій та навіть серед атеїстів», – зауважив Євстратій (Зоря).
Речник ПЦУ також сказав, що в умовах, коли вчення і практика «русского міра» проникає не лише в православне середовище, але і значно далі, паразитуючи на релігійній риториці, потрібні спільна праця і спільне свідчення широкого кола церковних діячів, богословів та інституцій, як в межах однієї конфесії, так і міжконфесійних, щоби належно протидіяти цій отруті.
