Фото: pomisna.info
Предстоятель Православної Церкви України Блаженнійший Митрополит Епіфаній розповів «NV» про українські храми, які він вважає особливими.
1. Свято-Михайлівський Золотоверхий собор
Свято-Михайлівський Золотоверхий собор / Фото: Clara Sanchiz via Flickr
Кафедральний храм Православної Церкви України (ПЦУ) та її Предстоятеля. Був збудований у 1108-1113 роках, присвячений святому архістратигу Михаїлу та завдяки позолоченим баням отримав назву Золотоверхий, ставши першим подібним храмом Київської Русі-України.
У 1930-х радянська влада повністю зруйнувала собор, але з відновленням незалежності України він був відбудований і відкритий у 1998 році.
У новітній історії Михайлівський Золотоверхий став живим символом віри, боротьби й національної єдності українського народу. Саме тут знайшли прихисток протестувальники, які втікали від побиття Беркутом під час Революції гідності. У його стінах надавали медичну допомогу та їжу. Дзвони Михайлівського тоді били на сполох уперше з часів монголо-татарської навали у XIII ст.
Нині собор і однойменний монастир продовжують активну діяльність, а на його мурах розміщено меморіал Стіна пам’яті, присвячений полеглим оборонцям України від російської агресії.
2. Собор святої Софії Київської
Собор святої Софії Київської / Фото: Jorge Franganillo via Flickr
Тисячолітня святиня Православної Церкви, збудована орієнтовно у 1037 році за наказом святого благовірного князя Ярослава Мудрого. Собор став духовним і культурним центром держави, і у давнину тут зберігалися перші книги, діяли школа й бібліотека. За переказами, у соборі був похований сам святий Ярослав Мудрий.
У храмі збереглися унікальні мозаїки та фрески XI ст., зокрема знаменита Оранта – Нерушима стіна, яка є символом захисту Києва. На стінах собору знайдені численні графіті – написи XI-XIII ст. Вони містять молитви, прохання, імена й побутові записи та свідчать про існування рис, притаманних староукраїнській мові. Це один із найдавніших писемних доказів розвитку української мовної традиції.
3. Успенський собор Києво-Печерської лаври
Успенський собор Києво-Печерської лаври / Фото: Bert Kaufmann via Flickr
Головний храм одного з найдавніших і духовно визначних монастирів України. Він був збудований у 1073-1078 роках за ініціативи преподобного Антонія Печерського та за сприяння князів Ізяслава, Святослава й Всеволода. Упродовж століть Успенський собор неодноразово зазнавав руйнувань і перебудов, зокрема сильно постраждав під час Другої світової війни, а відновити храм вдалося лише у 2000 році.
Починаючи з 7 січня 2023 року, богослужіння в Успенському соборі звершує ПЦУ. Таким чином він став символом звільнення Києво-Печерської лаври і загалом України від впливу згубної ідеології «русского міра». Утім, боротьба на цьому поприщі все ще триває.
4. Успенський собор (м. Канів)
Успенський собор / Фото: Oleksandr Malyon via Wiki
Важлива духовна та історична святиня Черкащини, збудована у 1144 році князем Всеволодом Ольговичем на кілька років раніше, ніж з’явилася перша письмова згадка про поселення з назвою Москва. У 1240 році собор зазнав пошкоджень під час монголо-татарської навали. Відновлення храму відбулося у XVI столітті за кошти запорозького козацтва. Однак храм зберіг характерні риси, які роблять його знаковим зразком нашої древньої церковної архітектури. Тому стіни Успенського собору в Каневі – свідчення того, що московська церква ніяк не може бути матір’ю для Церкви Києва і всієї України-Руси.
5. Михайлівський собор Видубицького монастиря
Михайлівський собор Видубицького монастиря / Фото: Masinto via Wiki
Одна з найдавніших святинь Києва, будівництво якої у 1070 році розпочав син святого Ярослава Мудрого і шведської принцеси Інгігерди-Ірини – князь Святослав. Храм є важливою пам’яткою, що відображає характерні риси київської архітектурної школи того часу. У соборі збереглися окремі фрагменти кам’яної різьби – переважно декоративні елементи на порталах, колонах і стінах, які свідчать про високий рівень майстерності каменярів XI-XII ст.
6. Спасо-Преображенський собор (м. Чернігів)
Спасо-Преображенський собор / Фото: Kovalvl via Wiki
Древня святиня й головний храм Чернігово-Сіверської землі. Його будівництво розпочав близько 1033−1034 років князь Мстислав Володимирович, однак добудова тривала вже за князя Святослава Ярославича.
Архітектура храму унікальна, поєднує візантійську хрестово-купольну схему з елементами романської базиліки. Собор виконував важливу духовну та князівську функцію – тут ховали князів Мстислава, Святослава Ярославича, Олега Святославича, а також героїв Слова о полку Ігоревім. До XVIII ст. тут була й князівська хрестильня.
ПЦУ вперше звершила Божественну літургію в цьому соборі 25 грудня 2023 року. Тож віримо, що молитва рідною мовою ще лунатиме у цьому визначному українському храмі.
7. Церква святого Юрія (м. Дрогобич)
Церква святого Юрія / Фото: Oleksandr Malyon via Wiki
Одна з найдавніших дерев’яних святинь Галичини. Її будівництво розпочали, імовірно, наприкінці XV – на початку XVI ст. у селі Надіїв (нині Калуський район Івано-Франківщини), а близько 1657 року перевезли до Дрогобича, де встановили на місці попередньої церкви.
Архітектура храму поєднує триверху конструкцію з тридільним планом, характерним для галицької школи дерев’яного зодчества.
Особливою цінністю храму є фрески XVII ст., виконані Стефаном Медицьким, а також різьблений іконостас – одна з перлин українського сакрального мистецтва. З 2020-го цей іконостас перебував на реставрації у Києво-Печерській лаврі. Після завершення робіт, завдяки яким було повернуто його первісний вигляд, 15 жовтня 2024 року в Успенському соборі лаври разом із духовенством ми звершили чин оновлення цього іконостасу. Наразі його повернуто до церкви Святого Юрія у Дрогобичі, яка входить до Світової спадщини ЮНЕСКО.
