Фото з відкритих джерел
Предстоятель Автономної Православної Церкви Фінляндії Архієпископом Гельсінкі і всієї Фінляндії Ілія висловив позицію щодо присутності РПЦ в Естонії, назвавши її «останнім залишком епохи радянської окупації». Він наголосив, що справжньою спадкоємицею православної традиції в Естонії є автономна Церква під юрисдикцією Константинопольського Патріархату. У своєму коментарі Архієпископ Ілія також застеріг від спроб москви використовувати Церкву як інструмент політичного впливу.
Про це повідомляє Orthodox Times.
У Православній Церкві Фінляндії висловили сподівання, що громада, яка зараз перебуває під владою московського патріархату, зможе знайти шлях до мирної інтеграції з Естонською Автономною Церквою. Такий перехід виявив би справжнє духовне звільнення, яке Христос поширює на все людство. Реальність залишається в тому, що російська церковна присутність в Естонії діє не через справжню незалежність, а через директиви з москви, що зробило її вразливою для політичної інструменталізації та риторики, яка виправдовує війну.
«Апостол Павло чітко нагадує нам, що християнин покликаний до свободи, а не до зовнішнього поневолення. Коли церковні структури стають підпорядкованими геополітичним устремлінням іноземних держав, це є глибоким порушенням свободи, до якої нас закликав Христос. Естонська Автономна Церква готова забезпечити автентичний духовний притулок, де в естонському суспільстві можуть процвітати як свобода, так і самобутній характер православної традиції.
Наша церковна традиція наголошує на тому, що покликання Церкви полягає в розбудові миру та підтримці людської гідності, а не в освяченні війни чи використанні національних кордонів як знаряддя панування», – зазначає Архієпископом Гельсінкі і всієї Фінляндії Ілія.
«Коли віра стає зброєю для узаконення конфлікту, це фундаментально зраджує центральне послання християнства про любов до ближнього», – продовжує Архієпископ.
У Православній Церкві Фінляндії сподіваються, що смілива позиція Естонії може пробудити інші країни Балтії до визнання інструменталізації релігійних установ на службі агресивних військових кампаній росії.
«Наші молитви зосереджені на реалізації миру для всіх балтійських народів, а особливо для тих православних братів і сестер, які шукають духовної приналежності серед цих трансформаційних обставин. Заклик Христа до істини та свободи лунає через штучні кордони та національну ідентичність, закликаючи нас до побудови світу, де гідність, притаманна кожній людині, шанується як носій божественного образу, а не як інструмент для здійснення влади, – підкреслює Архієпископом Гельсінкі.
Читайте також:
