Фото з відкритих джерел
Естонія вчора прийняла закон, який унеможливлює вплив моспатріархату.
Естонському суспільству потрібні безпека та єдність. Так Православна Церква Естонії (ПЦЕ, що є в складі Константинопольського патріархату – ред.), коментує прийнятий вчора парламентом у третьому читанні закон, який зобов’язує релігійні об’єднання змінити статут і повністю відмовитися від зв’язків з іноземними структурами, зокрема з російською православною церквою (РПЦ).
Текст коментаря розміщений сьогодні на офіційному сайті Православної Церкви Естонії.
У тексті підкреслюється, що мир і любов лежать в основі християнського життя, та міститься заклик до всіх сторін – державних органів та їхніх представників, духовенства і парафіян як ПЦЕ, так і Естонської Християнської Православної Церкви (ЕХПЦ, раніше ЕПЦ МП), а також церкви, що входять до Ради церков Естонії – до співпраці порозуміння.
«Наша спільна мета – зробити Естонію безпечнішою для всіх її жителів, водночас зберігаючи свободу віросповідання та повагу до різних релігійних традицій. У ПЦЕ діють парафії як естонської, так і російської православної традиції. У більшості з них богослужіння відбуваються естонською мовою, однак є й парафії, де служби проводяться переважно церковнослов’янською, частково з використанням естонської мови. Зміни в законі не вимагають перегляду богослужбових традицій, і тим більше не йдеться про «зміну віри», як стверджують деякі критики.
Основна мета закону – запобігти впливу ворожих держав або радикальних організацій на релігійне життя країни та таким чином зміцнити її безпеку», – йдеться у пресрелізі ПЦЕ.
Текст нагадує, що митрополит ПЦЕ Стефан запропонував ЕХПЦ (мається на увазі Естонська Церква моспатріархату – ред.), у разі виходу з підпорядкування москві, статус вікаріату. Це означало б створення окремої церковної структури, в якій старший єпископ поминав би митрополита ПЦЕ, зберігаючи тим самим євхаристійне спілкування зі Вселенським православ’ям. В іншому ж вікаріат зберіг би свої усталені традиції, богослужбову мову та внутрішній устрій.
Запропоновані законом зміни частково повертають нас до тієї церковної ситуації, яка існувала в Естонії до Другої світової війни, коли люди різних національностей у молитовній згоді та братерській любові служили в єдиній православній церкві, канонічно підпорядкованій Константинопольському Патріархату. Історично Естонія належить до території Вселенського Патріархату, за винятком тих періодів, коли вона входила до складу росії або перебувала під її контролем.
У прагненні до церковної згоди нас надихають слова Святого Письма: «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться» (Мф. 5:9), а також заклик апостола Павла, який особливо актуальний у наш час: «Любіть один одного братньою любов’ю; в пошані один одного випереджайте» (Рим. 12:10).
«Саме зараз, напередодні Страсного тижня, що веде нас через Тайну вечерю, зраду і страждання Христа до славного Воскресіння, особливо важливо знову поставити на перше місце суть християнської віри: «Люби ближнього твого, як самого себе» (Мк. 12:31), – йдеться в релізі, – Православна Церква Естонії закликає всіх учасників обговорення до спокою, поваги та взаємної довіри, щоб разом ми могли будувати безпечнішу та єднішу Естонію».
Тема православної церкви стосується приблизно десятої частини мешканців країни, частина яких належить до ПЦЕ, а частина – до ЕХПЦ.
9 квітня Рійгікогу (парламент Естонії) ухвалив закон про внесення змін до Закону про церкви та релігійні громади. Його мета – забезпечити, щоб релігійні організації, які діють в Естонії, не могли бути використані для розпалювання ворожнечі або насильства. Зокрема, зміни спрямовані на недопущення використання релігійних структур для підбурювання до ворожнечі або насильства щодо інших держав, народів, релігій, а також культурних або ціннісних систем.
Згідно з законопроєктом, церква, монастир або інше релігійне об’єднання, що діє в Естонії, не може бути підпорядкованим – через статут, інші установчі документи чи економічно – закордонній структурі, якщо вона становить загрозу державній безпеці, громадському порядку чи конституційному ладу Естонії. Така загроза може проявлятися, наприклад, у закликах до війни, терору, насильства або у підтримці воєнної агресії.
Нагадуємо:
У квітні минулого року влада Таллінна заявила про розірвання договору про оренду приміщення канцелярії Естонської Православної Церкви (ЕПЦ) московського патріархату.
В травня 2024 року, естонський парламент (Рійгікогу) ухвалив заяву, в якій засуджує діяльність московського патріархату з виправдання і підтримки російської агресії, спрямованої проти України, та оголошує московський патріархат інститутом, що підтримує військову агресію рф.
В жовтні Уряд Естонії запропонував посилити захист від злочинного використання релігійних організацій. Про це 23 жовтня на засіданні Рійгікогу (парламенту) Естонської Республіки зазначив міністр внутрішніх справ країни Лаурі Ляанемец.
Також Естонія не продовжила дію посвідки на проживання очільнику Естонської митрополії РПЦ митрополиту Євгену (Валерію Решетнікову), оскільки він становить загрозу безпеці Естонії.
