Фото з відкритих джерел
Релігійні центри, що діють у Росії, фактично виконують функції державних інструментів і можуть становити загрозу свободі віросповідання в інших країнах.
Про це під час пресконференції «Релігійний чинник національної безпеки в умовах російсько-української війни» заявив речник Православної Церкви України, заступник керівника Управління зовнішніх церковних відносин ПЦУ митрополит Євстратій (Зоря).
Владика навів приклад із Північною Кореєю, де за ініціативи влади було створено православну громаду, яка формально має всі ознаки релігійної, однак фактично виконує демонстраційну функцію.
«Священник і всі члени громади там призначені владою для того, щоб показати існування релігії в умовах диктатури. Це приклад того, як релігійні структури можуть використовуватися державою», – зазначив він.
За словами представника ПЦУ, подібна проблема має системний характер у Росії, де історично не існувало розмежування між державою та церковними інституціями.
«Упродовж століть релігійні центри на території Московської держави насамперед обслуговували інтереси влади. І ця модель зберіглася донині», – наголосив він.
Окремо він звернув увагу на те, що сучасна Московська патріархія була сформована у 1943 році за рішенням радянської влади, що вплинуло на її подальший розвиток.
«Протягом десятиліть відбувалася так звана негативна селекція, коли на керівні посади просувалися найбільш лояльні до держави особи», – пояснив він.
Представник ПЦУ також підкреслив, що нині релігійні структури РФ активно залучені до підтримки державної політики, зокрема й у контексті війни проти України.
«Ми бачимо, як релігійною риторикою виправдовуються воєнні злочини і просувається ідея так званої «священної війни», що суперечить самій суті християнства», – сказав він.
Водночас, за його словами, українське суспільство усвідомлює ці ризики: згідно з соціологічними даними, понад 80% громадян підтримують обмеження діяльності релігійних центрів, пов’язаних із Росією.
«Це не має нічого спільного з обмеженням свободи совісті. Йдеться про протидію структурам, які використовують релігію як інструмент гібридної агресії», – підкреслив він.
Він також наголосив на необхідності доносити цю позицію до міжнародних партнерів.
«Сьогодні ми стикаємося з новим викликом – необхідністю захищати релігійну свободу не лише від державного тиску, а й від релігійних центрів, які самі стали інструментами держави», – підсумував представник ПЦУ.
